Alexo - "Червона Зірка", Alexo

Коли саме прибуде гелікоптер поліцейським не повідомили, тому детективи самі сфотографували місце злочину, запакували труп в мішки для сміття і помістили в морозильну камеру. Люкс японця опечатали.

Детективам не вдалося переглянути записи з відеокамер, на яких було б видно двері номерів. Як пояснив капітан Стівенс, камери на верхній житловій палубі знаходяться тільки біля ліфта і аварійного виходу на сходи. Річ у тому, що потрапити в коридор між люксами можна лише скориставшись спеціальним ключем-картою, який видається тільки мешканцям люксів. Колись камери знімали весь публічний простір верхньої палуби, однак після скарг пасажирів їх демонтували. Ті, хто був готовий віддавати величезні гроші за номери екстракласу, вимагали невтручання в їх особисте життя.

Прибувши в каюту, детективи почали вивчати дані, отримані щодо першої жертви. Виявилося, що мова йшла про “короля” підпільних казино. Містер Хіггінс організував і очолив міжнародну мережу незаконного ігрового бізнесу. У ФБР давно намагалися “сісти йому на хвіст”, однак всі свідки, які були готові дати свідчення проти “короля” або зникали, або відмовлялися від співпраці. Доказів у федералів не було, тому підозру пред'явити було неможливо. Також стало відомо, що причиною присутності містера Хіггінса на судні було запрошення, отримане ним поштою за тиждень до початку круїзу. Хто саме запросив “короля” вияснити не вдалося. Оплата відпочинку була здійснена з офшорного рахунку благодійного фонду, який знаходився на Кіпрі. Поліції було невідомо, хто кінцевий бенефіціар фонду.

     * * *

Наступний день розпочався з нових даних - тепер щодо Мацумото. Детективи вже не були здивовані, що вбитий якимось чином пов'язаний з криміналом. Містер Мацумото вважався головним “постачальником” дівчат із країн колишнього СРСР в нічні клуби "країни Сонця, що сходить". Його також пов'язували з однією із японських мафіозних структур. У звіті, отриманому від спецслужб Японії, вказувалося, що Мацумото особисто займався "кастингом” претенденток, і що деяких дівчат, які не пройшли відбір, знаходили в морі зі слідами катувань і ушкоджень. Пов'язати ці всі злочини з ім'ям Мацумото було можливо, якби у спецслужб були прямі докази або ж свідки. Але, як і у випадку з американцем, вони були відсутніми. Відпочинок пана Мацумото був оплачений з того ж кіпрського офшорного рахунка. Не залишалося сумніву, що на кораблі орудує серійний вбивця.

Після сніданку детективи зібралися зайнятися опитуванням персоналу, який міг хоч якось пролити світло на цю дивну справу. Але раптом біля їх столу з'явився посланець від капітана і передав прохання негайно піднятися на місток. 

Капітан стояв біля вікна і вдивлявся в поверхню океану. Нарешті він оглянувся.

- Третій день приніс нам третій… - він задумався, - Третій сюрприз… Ходімо.

- Вчорашня історія повторилась з дивовижною точністю. Клієнт замовив сніданок, однак двері не відчинив… - прояснив ситуацію капітан.

Напарники знову йшли знайомим коридором. На цей раз охорона стояла біля люкса пана Артуро Біньоне - відомого бізнесмена аргентинського походження. Чутки про його неймовірні багатства свого часу дійшли й до вух поліцейських Маямі.

- Дай-но я вгадаю, - сказав Джон перед тим, як увійти в номер, - Його нагодували наркотиками?

- Що тут гадати… ”кокаїновий” король… де ж він стільки порошку на кораблі знайшов? - заходячи в номер, запитав Бред, очевидно натякаючи на вбивцю.

Інтуїція не підвела детективів. Єдине, що не відповідало пророчій картині - “наповнення” трупа. Це було звичайне борошно. Джон визначив це, спробувавши білий порошок кінчиком язика. 

- Капітан, я б хотів подивитися записи з камер відеоспостереження біля ліфта, - звернувся Джон до Стівенса.

Детективи зайшли в величезний офіс на технічній палубі. Тут в режимі онлайн можна було прослідкувати за всіма громадськими приміщеннями судна. Капітан провів їх до оператора. Той у кілька натискань вивів на екран зображення з камери біля ліфта верхньої палуби. Джон попросив відмотати запис до початку заселення лайнера. Всіх, хто з'являвся в об'єктиві камери, детективи ідентифікували за списком пасажирів. Окрім гостей і обслуговуючого персоналу, жодна підозріла особа не була помічена. Але в ніч вбивства Артуро Біньоне приблизно о десятій тридцять із ліфта вийшла танцівниця, одягнута в блискучий карнавальний костюм. На обличчі дівчини була маска. Камера не передавала всю палітру кольорів, але за тоном шкіри можна було здогадатися, що дівчина мулатка. Приблизно через годину дівчина повернулась в ліфт. Джон попросив прослідкувати за нею за іншими камерами. З'ясувалося, що танцівниця попрямувала до службового приміщення основної сцени.

Джон наказав надрукувати декілька фотографій гості і зібрати усю жіночу частину колективу шоугрупи в малому концертному залі.

Коли Джон звернувся з проханням принести усі карнавальні костюми та приміряти їх, багато дівчат були здивовані. Деякі відмовилися. Тоді він дістав свій значок, окреслив витягнутою рукою півколо і, звертаючись до капітана Стівенса, сказав: "Ті, хто відмовиться від перевірки, будуть затримані. А також, владою, наданою мені штатом Флорида, будуть відсторонені від своїх обов'язків до кінця розслідування". Джон не встиг закінчити фразу, як усі костюми були розібрані і дівчата, не соромлячись, почали наряджатися.

- Вони всі… як на підбір, але "нашої" тут точно немає. У неї… інша фігура, - прошепотів Бред на вухо напарнику.

Джон звернув увагу на один зайвий костюм.

- Хтось не прийшов? Я ж просив, щоб були усі! - обернувшись до капітана, заявив детектив Фішер.

- Це запасний костюм. Всі, хто працює в трупі - тут, і вчора з дев'ятої вечора і до першої години ночі всі були зайняті в програмі шоу, - відповів балетмейстер.

Він підняв зайвий костюм, демонстративно розвернувся на місці і, поманивши всю трупу, зник за кулісами.

- Можна спробувати… попросити всіх пасажирок приміряти костюм, - почав жарт Бред, - Але, боюсь, їхні чоловіки будуть проти.