Alina Pero - За межею обов’язку, Alina Pero

Леся встала перед дзеркалом у службовій кімнаті клубу. Її нова форма – чорна приталена сорочка та темні класичні штани – сиділа ідеально. Вона зібрала волосся в акуратний хвіст і зосереджено вдивлялася у власне відображення.
Спокійно. Ти вже всередині. Тепер головне – не облажатися.
Позаду почулися кроки, і в дверях з’явилася висока, струнка блондинка з яскраво-червоною помадою. Вона окинула Лесю оцінюючим поглядом, схрестивши руки на грудях.
— Ти новенька?
— Так, Леся.
— Я Інга, адміністратор. Якщо щось не зрозуміло – запитуй, але краще швидко вчись сама, бо ніхто тут няньчитися не буде.
— Я швидко вчусь, — спокійно відповіла Леся.
Інга хитро примружилася, ніби зважувала, наскільки ця відповідь була правдою.
— Гаразд, пішли, покажу, що тут і як.
---
Клуб оживав із кожною хвилиною. Запалювалися неонові вогні, діджей перевіряв звук, офіціанти метушилися між столами.
— Твоя робота – слідкувати за залом. Якщо є проблемні клієнти – повідомляй охороні. Якщо хтось із персоналу факапить – теж повідомляй. І не сунься туди, куди не треба.
Леся кивнула, ніби запам’ятовувала.
— Де власник?
Інга скептично підняла брову.
— Соболь? А тобі навіщо?
— Просто питаю.
— У нього свій графік. Коли треба – він тут. Коли не треба – його ніхто не чіпає.
Леся не стала розпитувати далі. Вона й так знала, що Макс контролює все, навіть якщо його немає поруч.
---
Ближче до півночі клуб заповнився людьми.
Леся непомітно ходила залом, вивчаючи все навколо. Бармени працювали швидко й професійно, офіціанти уважно розносили замовлення. Охорона стояла на своїх місцях, ніби хижаки в засідці.
Вона вже трохи розслабилася, коли відчула…
Погляд.
Легке поколювання на потилиці.
Вона різко обернулася – і зустрілася з холодно-синіми очима.
Макс.
Він сидів у своєму звичному місці – у затемненому куточку VIP-зони. Перед ним на столику стояла склянка з віскі, у руці – сигарета.
Леся на мить завмерла.
Він спостерігає.
Соболь неквапливо зробив ковток віскі, не відводячи від неї погляду.
Виклик.
Перевірка.
Вона стиснула губи, підняла підборіддя і спокійно пішла далі, роблячи вигляд, що його погляд її не зачіпає.
Але всередині відчувала, як у повітрі між ними вже натягнулася невидима нитка.