Владислав Едуардович Теліпко - Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. Станом на 01.11.2010 р.

дії, які вчинив попередник до моменту вступу в справу правонаступника, є обов’язковими для останнього. Якщо, наприклад, попередник при розгляді справи в першій інстанції відмовився від частини своїх позовних вимог, то правонаступник, допущений до справи апеляційним судом, не може змінювати ці вимоги або з цього приводу доповнювати апеляційну скаргу.

Правонаступник повинен надати суду докази свого правонаступництва. При цьому слід мати на увазі, що зупинення розгляду справи у випадку смерті фізичної особи для вступу у справу правонаступника допускається не завжди. Так, наприклад, не можна зупиняти розгляд справи у випадку смерті позивача по справах про поновлення на роботі, про стягнення аліментів, про захист честі, гідності, ділової репутації, про стягнення моральної шкоди (через те, що ці правовідносини носять особистий характер, нерозривно зв’язані з особою померлого, правонаступництво за цими правовідносинами не допускається). В такому випадку, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення і мала місце смерть сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, вже в ході розгляду справи в апеляційній інстанції, така смерть не може бути підставою для закриття провадження по справі (закрити провадження може суд першої інстанції, якому повертається справа).

Таке правило діє і у випадку припинення юридичної особи, якщо заявник, який подав апеляційну скаргу, є юридичною особою, яка ліквідована в період між рішенням суду першої інстанції та засіданням суду апеляційної інстанції, але після подачі нею апеляційної скарги. У випадку реорганізації юридичної особи, її права та обов’язки переходять до її правонаступників, тому в такій ситуації є можливість залучення до справи такого правонаступника.

2. Підстави і порядок закриття провадження у справі як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції однакові. Стаття 205 ЦПК містить вичерпний перелік підстав закриття провадження по справі. У випадку виявлення судом апеляційної інстанції підстав для закриття провадження у справі, передбачених ст. 205 ЦПК, він зобов’язаний відмінити рішення суду першої інстанції і закрити провадження по справі. Таке закриття провадження по справі можливе, наприклад, в випадку виявлення під час апеляційного розгляду справи її непідвідомчості загальному суду. Підстави для залишення апеляційної скарги без розгляду, як зазначено в ч. 1 коментованої статті, передбачені в статті 207 ЦПК.

3. Вирішення питання про закриття провадження у справі і залишення апеляційної скарги без розгляду здійснюється судом в нарадчій кімнаті з постановленням відповідної ухвали. В таких ухвалах, крім інших обов’язкових реквізитів, обов’язково повинні бути вказані мотиви і підстави для закриття провадження у справі чи залишення апеляційної скарги без розгляду.

Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2006р. № 483-V; у редакції Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 1 листопада 2010 року)

1. Коментована стаття містить вичерпний перелік підстав грубого порушення норм матеріального і процесуального права, які є безумовною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду. Під нормами процесуального права слід розуміти норми, які визначають порядок цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції.

Незважаючи на те, що у коментованій статті немає прямої вказівки на це, але практика підтверджує об’єктивну вимогу про те, що навіть у випадку відсутності в самій апеляційній скарзі посилання на обставини, наведені у коментованій статті, рішення ухвалене з такими порушеннями, повинно бути скасовано. Це пояснюється тим, що наявність цих обставин зумовлює ухвалення неправильного рішення, і як наслідок, недотримання основних процесуальних гарантій судового захисту прав та інтересів учасників судового розгляду.

2. Безумовними підставами скасування рішення і направлення справи на новий розгляд є наступні:

а) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

б) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

в) невідповідність висновків суду обставинам справи;

г) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

3. При новому розгляді справи суд першої інстанції обов’язково повинен враховувати висновки і мотиви скасування рішення, передбачені у відповідній ухвалі суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції зобов’язаний врахувати мотиви апеляційного суду і тоді, коли він із мотивацією та висновками апеляційного суду не згодний. Тому зацікавленим особам слід уважно вивчати мотивацію ухвали апеляційного суду і у разі, якщо мотиви та висновки ухвали апеляційного суду викликають обґрунтований сумнів, оскаржувати ухвалу в касаційному порядку. В іншому випадку суд першої інстанції буде «в полоні» висновків апеляційного суду.

На нашу думку, суд першої інстанції зв’язаний висновками та мотивами апеляційного суду, якщо повторний розгляд справи відбувається з тих самих підстав та на підставі тих самих доказів, які досліджувалися апеляційним судом. Якщо під час повторного розгляду позивач змінив підстави або предмет позову, у справі з’явилися нові докази, суд першої інстанції не може бути зв’язаний висновками апеляційного суду, який розглядав справу, так би мовити, в іншому «форматі». Тому одним із тактичних прийомів обходу несприятливих висновків та мотивів апеляційного суду є зміна підстав або