Верефрі - Це наш секрет..татусь, Верефрі

—Добре, це буде наш маленький секрет,— сказав він і, наближаючись до неї, ніжно обняв.

Емі відповідала йому в обіймах, відчуваючи, як між ними наростає щось більше, ніж просто флірт.

Кілька хвилин потому, коли Аорон і Емі ще були в тісному обіймі, Емі відчула дзвінок на своєму телефоні. Вона підняла погляд, помітивши, що це повідомлення від Кері.

Кері написала: «Емі, давай зустрінемось через 20 хвилин в центрі! Нам треба купити одяг для вечірки. Ти не можеш відмовитись!»

Емі прочитала повідомлення і, мимоволі, зітхнула. Вона ще не була готова йти, але розуміла, що Кері мала на увазі, і що вона не візьме відмову.

Аорон помітив її реакцію і запитав:

“Що сталося?”

Емі усміхнулася і показала йому телефон.

“Кері хоче зустрітися… Вона вирішила, що нам обов’язково треба щось нове для вечірки. І, схоже, я не можу відмовити.”

Аорон глянув на неї з легким підйомом брів, але відповів без особливого заперечення:

“Ну що ж, здається, вечірка обіцяє бути цікавою. Але перед тим, як ти поїдеш, ми ж можемо ще трохи провести час разом, так?”

Емі подивилася на нього, посміхаючись.

—Можливо… але, спершу треба виконати бажання Кері.

Вона підвелася і підійшла до дверей, готова вирушити на зустріч з подругою. Аорон проводжав її поглядом, в його очах було відчуття легкого суму, але він знав, що це не кінець їхнього дня.

—До зустрічі, сонце,— сказав він, посміхаючись, і вона кивнула у відповідь.

За ці 20 хвилин Емі встигла швидко переодягнутися і привести себе до ладу. Вона одягла свою улюблену рожеву коротку спідницю, яка підкреслювала її струнку фігуру, і білу блузку, що злегка спадала з плечей. Її волосся вона розпустила, воно м’яко лягло на плечі, а для завершеного образу на голову одягнула рожевий обруч. Вона виглядала елегантно і водночас привабливо.

Приїхавши в центр міста, Емі побачила Кері, яка чекала на неї на головній площі. Але вона була не одна: поруч з нею стояли двоє хлопців, Макс і Артур. Обидва виглядали досить впевнено, хоча їхні погляди зразу звернулися до Емі, коли вона наблизилася.

—Привіт, Емі!— сказала Кері, підходячи до неї з усмішкою. -/Це Макс і Артур, вони сьогодні теж хочуть з нами на вечірку.

Макс і Артур, помітивши її стильний вигляд, одразу кинули оцінюючі погляди, і Артур, виглядаючи трохи зніяковіло, додав:

—Ти виглядаєш неймовірно!

Емі посміхнулася, відчуваючи на собі їхні погляди, але відповіла не надто зворушено:

—Дякую! Як ви?

Кері, побачивши це, на мить підняла брови, а потім швидко змінила тему, переводячи розмову на вечірку та що їм потрібно купити для неї одяг.

—Ну що ж, давайте не будемо стояти на місці! Треба знайти щось справді цікаве для нас усіх!— сказала вона і повела їх до найближчого магазину.

Емі і Кері йшли центральним залом торгового центру, сміючись над жартами, які в основному сипав Артур, приділяючи особливу увагу Емі. Його жваві коментарі та постійний інтерес до неї було неможливо не помітити.

Коли хлопці вирішили відійти за молочними коктейлями, Кері та Емі залишилися вдвох. Емі дістала телефон, щоб зробити селфі з Кері.

— Зробимо фото, а я відправлю його… другові, — сказала Емі, вже готуючись до знімка.

— Тобто тому самому “другові”, про якого я думаю? — запитала Кері з хитрою усмішкою.

Емі посміхнулась, але нічого не відповіла. Щойно вона приготувалася натиснути на кнопку, як Кері почала активно штурхати її ліктем:

— Емі! Емі! Подивися туди! — майже пошепки вигукнула вона, киваючи в бік магазину жіночої білизни.

Емі перевела погляд і завмерла. Там, у самому центрі вітрини, стояв Аорон. Він зосереджено розглядав набір нижньої білизни, тримаючи кілька варіантів у руках. Його обличчя було серйозним, ніби це було життєво важливе рішення.

— Це що, мій тато?! — видихнула Кері, округливши очі. — І що він там робить?

Емі відчула, як її обличчя почервоніло. Вона миттєво опустила телефон, ховаючи його в кишеню.

— Мабуть… вибирає комусь подарунок? — невпевнено припустила Емі, намагаючись приховати хвилювання в голосі.

Кері скептично подивилася на неї:

— Так, це все дивніше й дивніше. Ніколи раніше він сам не заходив у такі магазини.

Емі не знала, що відповісти. Ситуація ставала дедалі незручнішою. У цей момент Артур і Макс повернулися з коктейлями, зовсім не розуміючи, що відбувається, але з інтересом дивлячись у той бік, куди показувала Кері.

— Ого, там ваш тато? Що, вибирає щось на подарунок? — пожартував Артур, не розуміючи, наскільки ситуація напружена.

Емі зітхнула, сподіваючись, що Аорон не помітить їх і швидше закінчить свої покупки.

Кері роздратовано примружила очі, дивлячись на свого батька через вітрину. Її руки були схрещені, а підборіддя трохи підняте — явна ознака, що вона ось-ось вибухне.

— Ні, ну це вже занадто! — різко сказала Кері, крокуючи в бік магазину. — Що він тут робить? Та ще й так, ніби йому це звично!

Емі швидко схопила її за лікоть, зупиняючи:

— Кері, стривай. Може, він вибирає подарунок для когось? Хочеш влаштувати сцену посеред торгового центру?

— А якщо це для Лії? — засичала Кері, явно засмучена. — Я піду й запитаю, що він тут робить!

— Ні, краще я, — швидко запропонувала Емі, посміхаючись невинно. — Я обережно дізнаюся, щоб ти не хвилювалася.

Кері скептично подивилася на неї, але махнула рукою:

— Добре, але тільки без жартів. І скажи йому, що це… дивно.