Верефрі - Це наш секрет..татусь, Верефрі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Емі сміялася, змахуючи руки, ніби відганяючи докори.
—Ну, ти знаєш, я старалася, але здається, сковорідка і я — це не найкраще поєднання,— сказала вона, виглядаючи трохи сором’язливо. —Але мені все одно цікаво було спробувати.
—Тоді наступного разу давай спробуємо разом, без сковорідки,— відповів Аорон, кивнувши на тарілку з омлетом. —Ти можеш бути моїм особистим дегустатором.
Емі засміялася ще більше і злегка похитала головою.
—Я вже спробувала,— сказала вона, намагаючись не сміятися. —Але скільки б я не намагалася, їй все одно було це важко.
Вони обоє засміялися, і, здавалось, цей момент залишався у їхніх розмовах ще довго, створюючи особливу атмосферу комфорту і близькості.
Коли вони їли омлет до Емі подзвонила Кері
Коли до Емі подзвонила Кері, вона почула на іншому кінці лінії знайомий роздратований голос:
—Емі, привіт! Слухай, мене вже реально достала ця Лія. Вона постійно питає про тата, де він, що з ним. До речі, де він? Він поза зоною, чи що?
Емі замерла, намагаючись не видати своїх емоцій, і швидко зреагувала, щоб не запідозрила нічого.
—Ну, напевно, просто зайнятий. Він все ж таки має свої справи,— відповіла вона спокійно, намагаючись не виявляти зайвої нервозності.
—Так, мабуть ти права.—відповіла Кері.—Коли Кері подзвонила Емі і почала розповідати про своє нове розчарування з Лією, вона раптово змінила тему:
—Слухай, я тут думаю… Чому б тобі не піти зі мною на вечірку в п’ятницю? Там буде той самий хлопець, про якого я тобі розповідала — найгарячіший з нашого курсу. І взагалі, хочеш, ми з ним на пару подружимося, а ти просто розслабишся?
Аорон, який стояв неподалік і чув усю розмову, злегка стиснув кулаки. Він підняв брови, але залишився мовчати, спостерігаючи за тим, як Емі реагує на це пропозицію.
Емі, помітивши його реакцію, стиснула губи, знову ковзаючи поглядом по Аорону, і злегка посміхнулася, навіть не намагаючись приховати, як вона хоче зберегти ситуацію під контролем.
—Цікава ідея, але я подумаю ще,— відповіла вона Кері, намагаючись залишити інтригу.
—Але якщо чесно, я не знаю, чи варто мені туди йти.— додала вона, щоб змінити тон розмови.
Аорон підійшов до неї і тихо сказав:
—Ти точно впевнена, що хочеш йти на ту вечірку?
Емі повернулася до нього, злегка посміхаючись, і тихо прошепотіла: —Я не планую йти, і ти знаєш чому.
Аорон кивнув, але не відводив погляду.
Кері продовжувала свою розмову з Емі, не даючи їй часу на перепочинок. Вона вже була занурена в свої думки про вечірку, але її цікавість про білизну не залишала спокою.
—Слухай, а ти який розмір грудей носиш?— раптово запитала Кері, спокійно і без будь-якої тіні сорому. —Я ось думаю замовити нам з тобою парний набір білизни. Буде круто, правда?
Емі трохи здивувалася від такого прямолінійного питання, але вирішила не приховувати правду.
—Ммм… я 75B,— відповіла вона з легким сміхом, намагаючись зробити це максимально невимушено.
Аорон, який стояв поруч, почув цю відповідь, і, здавалося, не зміг стримати своє здивування. Він відкашлявся, очевидно, навіть не очікуючи такої відвертості від Емі. Його погляд на неї став більш уважним, і він на мить зупинився, щоб зрозуміти, чому ця інформація його так зачепила.
—Хто це?— запитала Кері, звертаючи увагу на присутність іншої людини в кімнаті.
Емі швидко зібралася з думками і відповіла:
—Це просто мій друг, я вирішила переночувати тут.
Кері нічого не запідозрила і, навіть не розпитуючи більше, з посмішкою сказала:
—Ну добре, не буду заважати вашому сніданку. Бажаю смачного!
Як тільки вона вимкнула зв’язок, Аорон повернувся до Емі, і між ними виникла пауза. Вона злегка посміхнулася, зрозумівши, що ситуація з Кері минула без зайвих питань.
—Ти серйозно?— запитав він, все ще злегка вражений її відповіддю про білизну.
Емі сміялася, дивлячись на нього:
—Не переживай, я знаю, що ти не звик до таких розмов, але Кері — це Кері.
Аорон усміхнувся, відчуваючи, як між ними все-таки є той надірваний відчуття зростаючої близькості.
Аорон спокійно дивився на Емі, і після короткої паузи, коли обидва все ще були під враженням від розмови з Кері, він підійшов ближче і, з посмішкою, запитав:
—Слухай, а можу я подарувати тобі білизну?— його тон був теплим, навіть трохи грайливим, а погляд — уважним. Він не знав, як вона це сприйме, але йому стало цікаво.
Емі відразу здивувалася, але її очі загорілися від цієї пропозиції. Вона кілька секунд подумала, не втрачаючи усмішки, а потім подивилася йому в очі, наче перевіряючи, чи не жартує він.
—Ну, якщо ти вперше даруєш білизну жінці, то повинно бути щось особливе, правда?— вона відповіла, грайливо піднявши брови.
Аорон усміхнувся, знаючи, що така пропозиція може звучати досить непросто. Він витягнув руку, роблячи невеликий крок до неї.
—Тільки якщо ти не проти, я б вибрав щось дуже стильне. Що думаєш?— він запитав, вже абсолютно серйозно, але в його очах була грайливість і легке зацікавлення.
Емі задумалась на мить, потім, не відводячи погляду, сказала:
—Можеш вибирати. Я довіряю твоєму смаку.
Аорон на мить затих, відчуваючи, як цей момент стає ще більш інтимним, ніж він планував. Вона була такою природною, такою відкритою, що його почуття до неї ставали ще сильнішими. Він усміхнувся і кивнув.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Це наш секрет..татусь, Верефрі», після закриття браузера.