Агне Ашкелянець - Виклик, Агне Ашкелянець

— Ті вихідні.

— Яка різниця?! Чому ти не погодилась приєднатися до нашої банди? Чому ти постійно відкидаєш мене?

— Мене просто нудить від тебе! Від однієї думки, що ти торкатимешся мене, темніє в очах. Усе, що мені було потрібно, це майданчик! Ти ідіот! Повний! Я ж ясно на виборах сказала, що хочу зайняти твоє місце, а ти не зрозумів. Я хотіла, щоб моє Братство керувало всіма, а не навпаки. Щоб ти й твої недобиті боксери від нас залежали. І всього цього я б досягла швидше, якби не не моя подруга Акула. Чув, що у вирішальний момент вона проголосувала не за мене, а за Лізі? Тож мені довелося вчитися грати не за правилами. Ти знаєш, що Маньяк — мій друг? Усе, що ти щойно бачив — дешеве шоу, щоб підвищити рейтинги Містики на фоні твоїх. Ти піймався на мою вудку, і тобі з неї не зірватися.

— Ти помиляєшся, Джессіко Нарт. Тобі прийшов кінець. Я довго розповідатиму всім у Бекстріт, як безжалісний Маніяк забрав твоє життя. Як я намагався тебе врятувати, але було надто пізно. Як боровся з ним, і він, злякавшись мене, ганебно відступив. Затим я ніс на руках тіло прекрасної Джессіки, і вона з останніх сил шепотіла: «Марку, я кохаю тебе».

— Помрій!

— А що, непоганий кінець, га? Принаймні, це підвищить рейтинги Маніяка, а ти залишишся вічно молодою та гарною. Ти сама мені кинула виклик.

— Цікаво.

— Так, бо ти завжди не рахувалась зі мною, а тепер прагнула зламати своєю відвертістю.

— Дурниці, ти й так зламаний. У тебе просто почалась істерика, от і все. Що стосується виклику, то, слава богу, хоч ТУТ ти правий. Так, я кинула тобі виклик. Навіть можу сказати коли. Коли прийшла до тебе додому. Згадай, скільки дівчат робили такі візити?

Другий виклик був, коли натравила Чаммінга та втекла з нашої зустрічі.

Третій — я осмілилась привести НІ на баскетбольний майданчик, нічим тобі не заплативши.

Четвертий виклик був, коли я відмовилась проводити з тобою вихідні.

П'ятий — коли з'явилася без попередження на твій конкурс і зовсім не як вболівальниця, а як головна конкурентка.

Шостий виклик — ми перемагаємо на конкурсі, і ти мені безкорисливо передаєш ключі від підвалу.

Сьомий — це моя відмова вступити у вашу банду.

Восьмий — я сказала Маніяку все, що про тебе думаю, в твоїй присутності.

Дев’ятий виклик: моя відвертість зараз.

Десятий — це відсутність у мене страху перед тобою. Це моя огида, гнів, ненависть.

І зараз... я кидаю тобі одинадцятий виклик. Убий мене, якщо ти чоловік, а не ганчірка. Ну ж бо, вбий мене!

Марк від несподіванки не міг вимовити ні слова. Він так і завмер із ножем, наведеним на Джессіку. У той час вона вдарила кулаком по його руці, ніж випав. Тоді Джессіка вп’ялась нігтями йому в шию. Марк зойкнув та зігнувся від болю

— Пусти…

— Ти зараз же зателефонуєш Вовку і скажеш, щоб він підготував оголошення щодо нової лідерки Бекстріт. Інакше я прикінчу тебе на місці, Марку Андерсоне.

Джессіка послабила натиск, щоб хлопець міг зателефонувати з її телефона другу. Марк слухняно виконав інструкцію. Задоволена, дівчина увімкнула на телефоні диктофон і змусила вимовити такі слова:

— Я, Марк Андерсон, зізнаюсь, що я… будь ласка, не треба!.. Добре,  добре… я боягуз, слабак і мерзотник. Я нічого не вартий в цьому житті. Ні однієї копійки. Оголошую Орден живих душ королями Бекстріт. Немає нікого сильнішого, ніж вони.

— Чудово, — Джессіка сховала мобільний телефон у кишеню — До речі, щодо Маніяка — це все не правда, на жаль, це не був розіграш. І виклики я тобі не кидала, ти надто нудний для цього!

— Ах ти… — Марк уже збирався вдарити дівчину, але вона ще сильніше схопила його за горло нігтями, і той завив.

— Бажаю приємної пенсії, Марку Андерсоне! Тепер я королева Бекстріт, а ти лиш жалюгідний боягуз! Ха! Ха!

Джессіка відпихнула жертву та ще довго спостерігала, як крутий хлопець, боксер, хуліган та задира Марк Андерсон повзком тікав крізь засмічені, обпісяні собаками та людьми підворітні.