Неталі МакКензі - Леді для герцога, Неталі МакКензі

          - Якщо не враховувати мого промаху на початку прогулянки, то все пройшло непогано. На щастя леді сиділи навпроти мене і я міг відриватися від леді Дорсет. 

          - Здається, леді Грейсон сьогодні стала вашим рятівним колом? 

         - Як би ж то.  - протягнув герцог та одним махом випив бренді, яке щойно сам собі налив у стакан.

      Бенс продовжував нерухомо стояти. І лише його піднята брова свідчила про те, що він чекав продовження розповіді. Герцог, вливши ще бренді, сів у крісло та відкинувся на його м’яку спинку. 

         - По етикету я мав би запропонувати першій руку леді Дорсет. Однак, леді Грейсон була поруч і я інтуїтивно подав руку їй. А лише потім — леді Дорсет. І це помітили не лише леді. 

         - Я так розумію, що під час прогулянки вони тактично висловили своє невдоволення і від цього Ви сердиті? 

        - На мій подив, — герцог ковтнув вміст стакана — вВни не лише не висловилися з цього приводу, а навіть поводилися так, ніби нічого дивного не сталося. 

      Бенс задумано потер підборіддя. 

      - При всій повазі до леді та до Вас, — це виглядає дивно. Навіть найвихованіші леді Лондона зробили б зауваження з цього приводу. 

      - Ото ж бо й воно. І це дивно. 

       - Можливо у них настільки міцна дружба, що вони не надали цьому значення? 

       - Можливо. 

       - В такому разі, яка причина Вашої злості: те, що леді нічого не сказали, чи те, що підсвідомо Ви обрали міс Грейсон? 

       - Я нікого не обирав Бенс! І якщо ти забув, то наречену вибрали за мене багато років тому. 

       - Як скажете мілорд. Розпоряджусь, щоб для Вас не готували вечері. - слуга підвів на герцога очі. - Ви ж прийняли запрошення міс Дорсет?  

       - Ніби у мене є вибір. - буркнув герцог. 

       - Мілорд, вибір є завжди. Питання в тому, чи насмілитесь Ви його зробити. - з цими словами Бенс покинув кабінет герцога. 

      Тим часом герцог влив собі чергову порцію бренді та відразу випивши його задумався. Бенс поставив йому питання, на яке він не міг знайти відповіді вже досить довгий час. Він злився з не зрозумілої для нього причини. Навіть будучи затятим гульвісою він дотримувався етикету. Деякі коханки стверджували, що його витончені манери роблять його ще більш привабливими. Але куди, до біса, зникли ці манери сьогодні вранці? І чому це зачіпляє його, якщо навіть леді самі вирішили не загострювати на цьому увагу. Та й не вибирав він нікого. Його запрошення леді Грейсон було спонтанним та пояснювалося її безпосередньою близькістю. Будь на її місці будь-яка інша леді, він вчинив би так само. Чи можливо, він лише хоче обдурити себе?

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно