Crown Horror - Трунар, Crown Horror

– Я й не збираюся затягувати з цією проблемою. Якщо хочете допомогти мені, то робіть це скорше.

Уже за хвилину її труну схопила пара міцних людей. Здається, то були Вольферові слуги, бо робітники в їхньому домі були аж занадто худими, та й хто би їм сказав про інцидент з господинею? Вони понесли товар до воза, звідти – до підвалу свого будинку. Рипучим ламінатом і сходами вниз, наразі на Германа очікував прикрий сюрприз.

***

Я не йму віри, що мій батько зважився на це втретє. А може, навіть і не втретє. Тільки тепер зрозумів, що Бенджамін багато часу проводить на виїздах, що він там робить, те навіть Господові невідомо.

Адріані поталанило навіть менше, ніж самогубці – її не поховають, а вижбурнуть до рівчака, до того ж покраяну на шматочки. З нею вперше за тривалий час мені було так саме добре, як тоді, коли була жива матінка. Вона приносила трохи світла в це похмуре місце, проте не настільки багато, аби зіпсувати наш життєвий лад.

І заради неї я завершу те, що розпочав – виведу Вольферів на чисту воду. Вона би цього хотіла, до того ж тепер, коли батько віддав їм її рештки за п’ятдесят монет.

Здобути перемогу буде непросто – у мене майже не залишилося союзників. Батько, навіть якщо я надам йому докази, проігнорує їх або накаже знищити. Вони приносять йому гроші, багато грошей щомісяця, у той час, як звичайні небіжчики… Ну, як то кажуть, ховають лише раз у житті.

Виходить, аби розкрити вбивць, доведеться позбутися батька? Він цієї думки мені робиться моторошно. Ні, я не боюся залишитися сиротою, навпаки смерть старого трунаря лише всім на руку зіграє, та як це все влаштувати?

Попри свою хирляву зовнішність, батько майже невразливий. Він звів довкола себе міцні високі мури, як той король із казки. У нього всюди є союзники, хапає наче шуліка, його розуму позаздрять найліпші інтригани новітнього часу.

Аби стати врівні з Бенджаміном, людської сили буде замало, а на більше я, Леон, не годен.