Alina Pero - За межею обов’язку, Alina Pero

Повертаючись назад у машині, Леся дивилася у вікно, ховаючи свої думки.
— Що мовчиш? — запитав Макс, не відриваючи погляду від дороги.
— Думаю, — відповіла вона просто.
— Про що?
Вона трохи нахилила голову, дивлячись на нього.
— Чому ти взяв мене із собою?
Макс не відповів одразу. Потім кинув швидкий погляд у її бік і знизав плечима.
— Хотів подивитися, як ти відреагуєш.
— І як?
Він легенько посміхнувся.
— Поки що цікаво.
Леся повернулася до вікна. Її серце билося швидше. Він тестував її, перевіряв. Але що далі?
---
Коли вони повернулися до клубу, Макс не став довго затримуватися.
— Відпочивай, Лесю, — кинув він перед тим, як зник у своєму кабінеті.
Вона стояла, дивлячись йому вслід.
«Відпочивати?» — подумки гірко посміхнулася.
У неї не було часу на відпочинок.
---
Тієї ночі Леся довго не могла заснути.
Їй потрібно було діяти, але кожен крок був небезпечним.
Вона зрозуміла, що Макс — не проста ціль. Він не лише сильний і впливовий. Він розумний. І чим більше він цікавився нею, тим важче їй було зберігати свою маску.
Але одне було ясно: він почав їй довіряти.
І це був шанс.
---
Наступного дня, коли вона зайшла в клуб, Макс уже чекав її.
— Ходімо зі мною, — коротко сказав він.
— Куди?
Він підморгнув.
— Будеш мені допомагати.
Вона насупилася, але мовчки пішла за ним.
Вони сіли в машину, і цього разу Макс не казав, куди їдуть.
— А якщо я відмовлюся? — спробувала пожартувати Леся.
Він глянув на неї так, що в неї перехопило подих.
— Не відмовишся.
І чомусь вона зрозуміла: він має рацію.