Вікторія Стужева - Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева

Частина 19

Вбігши до спальні, я закрилася на всі замки, знаючи силу Адама, тим більше після того, що я зробила. Було нестерпно приємно, погратися на його нервах. Щойно впала на ліжко, я вирішила дістати книжку "50 відтінків сірого". Ребекка давно радила її почитати, але все якось часу не було. А коли я минулого разу була в бібліотеці в Альфи, я знайшла купу книжок, як сучасних, так і старих. Ну що ж, думаю, якщо я заберу в нього одну книжечку на деякий час, він не дуже образиться. Минула година, і тільки-но я дійшла до найцікавішої частини, двері в кімнату з гуркотом повалилися на підлогу. Від несподіванки я навіть скрикнула. У кімнату розлючений увійшов Адама. І чому він такий злий?

- Знаєш, - хрипким і злим голосом крізь зуби прошипів він, - я годину, цілу бісову годину намагався заспокоїтися. Навіть холодна вода не допомогла, чорт її забирай! Чому ти так засіла в мене в голові? Це ж мати твою, більше ніж просто зв'язок істинної пари! І тепер я по-справжньому злий.

Останнє слово вовк видихнув, і почав наближатися до мене. З поставою дикого звіра.

- Н-не підходь до мене! - крикнула я.

- А не те, що солодка? Знову від мене втечеш? - усмішка з'явилася на обличчі хижака, - ні-ні, більше ти не втечеш.

Він кинув на мене спопеляючий погляд, хоча злим зовсім не здавався. Скоріше на вовка, який грається зі своєю жертвою, перш ніж з'їсти її. Але я страшенно злякалася, і інстинкт самозбереження спрацював автоматично. Я кинула книгу в Альфу. Але Адама лише спіймав її, подивився на обкладинку, і спершу зі здивованим виразом обличчя дивився на книжку. А потім знову посміхнувся і запитав:

- Отже, наша дівчинка любить грубіше? - цього разу його голос був особливо хрипким і тихим.

- Я п-просто вирішила почитати книжку. - жалюгідні спроби виправдання не увінчалися успіхом.

- Так мила, звісно, я розумію, - вовк підійшов уже до самого ліжка. - гарний вибір, солоденька.

- Дякую, люблю читати романи. - відповіла я.

- Так? І що ж тобі найбільше в них подобається? - з хитрістю запитав Адама.

- Сюжет, і деякі сцени. Дивлячись який роман. - серйозно відповіла я.

- Справді? А які ж це сцени, чи не постільні? Розкажи конкретніше, солоденька. - запитав усміхаючись Адам.

На моїх щоках зрадницьки виступив рум'янець. Так, якоюсь мірою як незайману, мене цікавили деякі тонкощі інтимного життя. Але це ж не означає, що я читаю романи виключно заради цього!

- Е-е-е не думаю, що тобі це буде цікаво. - відмахувалася я.

- Повір, чути як ти описуєш...мм...інші стосунки між чоловіком і жінкою, для мене дуже цікаво. - відповів вовк, уже притискаючись до мене впритул.

Ой все, поїхали мої кульки за ролики. погано наша справа Алекса, треба тікати. Та тільки от, чи вийде?

- А-а, знаєш-но, я тут згадала, що у мене.молоко на плиті втекло! Ой стільки справ, стільки справ, треба піч розтопити. - господи, Алекса, яка пічка? Ну це вже саме якось вирвалося. Ну, а що ж мені ще залишалося робити. - Я напевно піду. - сказала я, але щойно я рвонула до дверей, як міцні чоловічі руки схопили мене за стегна і притиснули до себе.

- Молоко втекло? Я думаю, у тебе є справи важливіші за молоко. - прогарчав Альфа.

- Справді? А які? - з наївним інтересом запитала я.

- Догоджати мені. - коротко відповів цей... чоловік! Хах, ще чого! Робити мені більше нічого! Так я і буду його слухати, ні, ну це вже нахабство. Матріархату на нього нема. Хоча це ще не пізно влаштувати!

- Що замовкла? Уявляєш в яких позах? Можу підказати улюблену, - з либою на всі 32 зуби, запропонував цей засранець!

- Дякую, ваших підказок, люб'язний, я не потребую! - відповіла я. Во, як! Знай фашист наших!

І взагалі, мене якось напружувала його зміна настрою, то він вривається злий. Бо, бачте, у нього бідного недотрах... то він ще й сарказмом відповідає! Ну і, що ж мені накажете робити? Мій стурбований мозок кричав, що потрібно змотуватися, і якомога швидше! Але як? Якщо цей містер "загребущі руки" мене в будь-якому разі зловить. Тоді будемо грати.

- Любий, а що ти збираєшся робити? - плескаючи віями, запитала я.

- Трахати тебе цілу ніч. - ого, який самовпевнений.

- Фі, чому так некультурно? А де ця ванільна фраза: "Займатися з тобою коханням цілу ніч, мила"?

- Я збираюся трахати тебе цілу ніч, люба. - не відводячи від мене погляду, перефразував мене Адам.

- Ти вбив у собі романтика, - сумно констатувала факт я.

- Помиляєшся, запам'ятай, я не займаюся коханням. Я трахаюся, і жорстко. - серйозно відповів Альфа. Де-е-е, хтось явно теж доторкнувся до книги "50 відтінків сірого".

Мої очі стали як дві копійки, я і справді злякалася, тому що після того, що зробила я. Про те, що він мене пожаліє, не варто було й мріяти. Але потім я побачила легку посмішку на обличчі вовка.

- Адже так говорив Крістіан Грей? - насміхаючись поцікавився Адама.

- А от якби ти мене не перервав, я б якраз таки дізналася, так він говорив, чи ні. - звичайно ж я дійшла до цього монологу, але якось хотілося показати Альфі, що він мене відволік від цікавого заняття. Мабуть, не спрацювало. Погляд вовка потемнів, і він поцілував мене. Так люто, що я відчувала металевий смак крові в себе в роті, від того, що він прикусив мою нижню губу. Я видала тихий стогін. Коли поцілунок припинився, наостанок він обвів контур губ язиком.

- Чому я не можу відірватися від тебе? Чому ти така солодка, зваблива, тут, поруч.- прошепотів Адам.

- Тому, що я сама цього хочу, - ледве чутно прошепотіла я, і знову потягнулася за поцілунком. Але цього разу Альфа мене зупинив. Перевернув на живіт, і поклав до себе на коліна.

- Альфа, ч-що ти робиш? - тремтячим голосом запитала я. Не знаю чому в той момент мій голос затремтів, але метелики в животі точно пурхали від того, що він погладжував мене по попі.

- Тішу себе, і караю тебе. - прошепотів знущально чоловік. Після відповіді послідував ляпас, і мій крик.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍