Зоя Кіт - Захоплення світлого серця , Зоя Кіт

Коли вона вийшла, її ноги тихо ступали по паркету, а короткий халат оголював засмаглі ноги, що блищали від крапель води. Волосся, мокре й темне, спадало на плечі, а шовк легенько прилипав до її шкіри, підкреслюючи кожен вигин. Вона зайшла на кухню, де Максим стояв біля столу, тримаючи склянку води. Його погляд різко вп’явся в неї — голодний, палаючий, що пожирав її, як вогонь суху траву. Його очі ковзнули по її ногах, по обрисах грудей під тонкою тканиною, і він завмер, його подих став важким, уривчастим.

Вона зупинилася, її губи скривилися в ледь помітній усмішці, а очі блиснули викликом. Але він різко розвернувся, його рука стиснула склянку так, що кісточки побіліли, і кинув через плече:

— У мене зустріч із Міхою і Захаром.

Його голос був глухим, але тремтів від напруги. Він пішов, його кроки гуділи по підлозі, а двері грюкнули за ним із такою силою, що стіни здригнулися. Зоряна стояла посеред кухні, її пальці легенько торкнулися губ, а в грудях гуділо — не образа, а тріумф. Його божевілля палахкотіло на піку, тріщина в стіні гуділа, як доказ, а вона знала: він не витримає. Не цього разу.

Привіт, будь ласка, підтримайте мою книгу, додавши її у свою бібліотеку та поставивши сердечко❤️

Буду дуже вдячна))