Rada Lia - Мій ніжний звір, Rada Lia

На сцені виступав гурт. Орися пригледілася й ошелешено прошепотіла до Ярослава:

— Невже це справді вони?

— Ти тут і не таких співаків можеш побачити. На новий рік обіцяють Imagine Dragons запросити.

— А хіба вони виступають у ресторанах? — витріщилася на нього Орися. — Вони ж зірки світового рівня.

— А ти вважаєш, гроші є лише там, де їх всім показують — він криво усміхнувся. — У деяких ресторанах можна заробити більше, ніж у турне по країні.

Зал був майже порожній. Лише кілька пар вечеряли. Чоловіки в дорогих костюмах, з уже посрібленим волоссям на скронях, проводили час з молодими жінками. “Явно прийшли сюди зі своїми коханками”, — вирішила Орися, оглядаючи те саме декольте, яке нічого не прикривало й про яке їй раніше розповідала Світлана, а також густе й блискуче, наче шовк, волосся супутниць багатіїв.

— Навіщо ти запросив мене сюди? — запитала вона, коли офіціант наповнив її келих червоним вином й непомітно щез.

— Хотів віддячити за твою допомогу. Якби не Забродський, то моя компанія збанкрутувала б, а батько виграв. Він би радів з того, що я такий нікчема…. Хочу випити з тобою, — продовжив він, не даючи Орисі більше нічого запитувати, — за те, що ми така чудова команда. Коли рік закінчиться, я вже буду міцно стояти на ногах. А твою бабусю ми вилікуємо. Я чув про одного хорошого спеціаліста. Особисто я з ним не знайомий, але він друг мого друга.

— Дякую, — Орися поглянула на келих і випила вино. 

Вона нарешті дозволила собі розслабитися. Спогади про Павла вже майже не мучили її. На його повідомлення дівчина не відповідала, а наживо не бачила більш як два місяці. І слава Богу. Він справжній покидьок. Бабуся вилікується. Вона може й справді здасть на права. І все буде добре. Орися осушила ще один келих. Їй стало тепло й хороше. В голові ніяких думок, тривог, переживань. Пусто. Затишно. Тепло.

Наступного ранку вона прокинулася від нав'язливого теленькання будильника. Її голову ніби здавили залізним ланцюгом, з кожною хвилиною зменшуючи кількість ланок. Орися відкрила очі. Це була її кімната. Але щось було не так, як раніше. Вона засунула руку під ковдру:

— О Боже, чого я гола?!! — Вона повільно повернула голову вбік й холодний піт виступив в неї на лобі. Дівчина щосили заверещала.

— Ах ти ж покидьок, що ти тут робиш?!

Від несподіванки Ярослав підірвався на ліжку. Перелякано кліпаючи очима, чоловік поглянув на Орисю. Потім перевів погляд на себе й змінився в обличчі — він усвідомив, що був абсолютно голий.