Grimnox - Шум Тиші, Grimnox

2 розділ "Іноді, ми забуваємо хто ми"

2006 рік
     Північ. Чарлі закінчив свою зміну на меблевому заводі, дістав із вух свої вушні затички та акуратно поклав їх в невелику алюмінієву коробочку, на якій було вибито декілька отворів, які, поєднуючись між собою, утворювали літеру "М". Нарешті, він почув тишу: на зводі лише він один. Ніхто не кричав, станки мовчки стояли, очікуючи наступної робочої зміни, а наш герой, із легенькою усмішкою, збирався йти до дому, аж раптом, лише вийшовши за двері, його телефон почав несамовито вібрувати.

     Взявши його у руки, він побачив доволі знайомий номер. Його губи почали тремтіти, а очі, трішки, наповнились сльозами. Тремтячим пальцем він підняв слухавку і сказав:
-А-алло...

-Алло, привіт Чарлі, скільки часу ми з тобою не чулись - голос був доволі приємним, і... таким тихим, що по тілі чоловіка пробігли мурашки. - Хотів би я поговорити довше, але часу майже немає, тому слухай. Я знаю про твою ситуацію із житлом, що ти не залишаєшся на одному місці довго через шум і бла, бла, бла.

     Чарлі хотів щось сказати, але горло його стиснулось настільки сильно, що навіть дихати було складно, тому він продовжив слухати.

- Так ось, будинок, де раніше ми жили - тепер твій. Я переоформив всі папери на тебе. Можеш не хвилюватись, до роботи тобі буде недалеко, але головне те, що у цьому районі ніхто не живе і ти зможеш бути у тиші! Мені довелось прикласти багато зусиль і попросити багатьох людей допомогти розв'язати всі питання, але зараз вже все добре. Тому, насолоджуйся, а я піду, у мене важлива зустріч. Бувай!

    Слухавку поклали та Чарлі слухав лише короткі гудки, так і не промовивши ні слова. Але він був щасливий що нарешті почув голос брата та отримав хороший дім, де він, нарешті, міг би жити у тиші, тому, не довго думаючи він побіг у своє тимчасове "кубло" забрати всі свої речі та переїхати туди негайно...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍