Колектив авторів - Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України

формах:

а) громадськими організаціями відповідно до статуту;

б) громадськими організаціями, статути яких не передбачають здійснення такого контролю, але які виявили бажання зайнятися цією діяльністю.

У зазначеному випадку громадський контроль здійснюється лише з дозво­лу або установи виконання покарань. Для цього уповноважена громадською організацією особа або керівник звертається на ім’я керівника органу чи уста­нови виконання покарань за місцем проживання звільненої особи з прохан­ням про отримання дозволу на зайняття даним видом діяльності, долучивши до цього передбачені нормативно-правовими актами документи. Зокрема, до таких належать: копія статуту, рішення загальних зборів об’єднання громадян, доручення, свідоцтво про реєстрацію громадської організації та ін. Начальник органу або установи виконання покарань видає з цього питання наказ, копію якого направляють суб’єкту звернення.

Разом з тим, враховуючи, що кримінально-виконавчі відносини засудже­ного і органу або установи виконання покарань завершуються з моменту звільнення його від відбування покарання (див. коментар до ст. 154 КВК), навряд чи можна встановлену процедуру громадського контролю вважати такою, що відповідає вимогам закону. Тому слід активізувати зусилля суб’єктів законо­давчої ініціативи з тим, щоб прискорити реалізацію п. 4 Прикінцевих поло­жень КВК України у частині передачі функцій контролю за особами, умовно- достроково звільненими від відбування покарання, від громадських організа­цій до кримінально-виконавчих інспекцій.

Стаття 161. Порядок здійснення громадського контролю за осо­бами, умовно-достроково звільненими від відбуван­ня покарання

1. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з ними організовуються спо­стережними комісіями і здійснюються громадськими організаціями та тру­довими колективами за місцем роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб.

2. Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціаль­них служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи мо­жуть виділяти своїх представників та доручати їм за їхньою згодою система­тичне проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання.

3. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено про­водити з умовно-достроково звільненими від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу.

1. Організувати означає створити, заснувати що-небудь, залучаючи до цьо­го інших, спираючись на них. Організація громадського контролю, а також ви­ховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування по­карання, законом покладається на спостережні комісії.

2. Спостережні комісії утворюються виконавчими комітетами міських (за винятком міст районного значення) рад, місцевими державними адміністра­ціями, керуючись у своїй діяльності Конституцією України, законами Украї­ни «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміні­страції», іншими актами законодавства, а також Положенням про спостережні комісії.

3. Основними завданнями спостережних комісій є:

1) організація громадського контролю за дотриманням прав і законних ін­тересів засуджених осіб, звільнених від відбування покарання;

2) сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні й ре- соціалізації засуджених і створенні належних умов їх тримання, залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів виконавчої влади, органів міс­цевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від фор­ми власності та громадян;

3) організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільнени­ми від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою про­тягом невідбутої частини покарання;

4) надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбу­вання покарання.

4. Спостережні комісії мають право:

1) доручати членам комісії:

• відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-по­бутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;

• брати участь у засіданнях комісій установ виконання покарань під час розгляду питань про внесення до суду подань щодо умовно-дострокового звіль­нення засуджених від відбування покарання, заміни невідбутої частини пока­рання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жі­нок, які мають дітей віком до трьох років;

• брати участь у судових засіданнях під час розгляду спільних з органами і установами виконання покарань подань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

2) подавати клопотання про помилування засуджених та висловлювати свою думку по суті клопотання про помилування, що подає засуджений через орган або установу виконання покарань;

3) одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, під­приємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії за­вдань;

4) проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;

5) заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до компетен­ції спостережних комісій, інформацію посадових осіб органів і установ вико­нання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми влас­ності, які беруть участь у виправленні й ресоціалізації засуджених, вносити пропозиції щодо вдосконалення їх діяльності з питань дотримання прав і за­конних інтересів засуджених;

6) доручати представникам громадських організацій і трудових колекти­вів (за їх згодою) проводити виховну роботу та здійснювати контроль за пове­дінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, протя­гом невідбутої частини покарання, координувати проведення цієї роботи;

7) заслуховувати на своїх засіданнях інформацію представників громадсь­ких організацій і трудових колективів, що здійснюють громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, про їх роботу (навчання) та поведінку в побуті, у разі потреби запрошувати та заслу­ховувати інформацію цих осіб;

8) вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого само­врядування пропозиції