Людмила Черниш - Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш

 - Якщо чесно, щось усередині підказує, що це дуже погана ідея, - я висловила свою думку.

 - Не хвилюйся, якщо що, кімната нашого короля розташована в кінці чоловічого крила. Якщо щось піде не так, просто вирушайте до нього. Сідрік одразу вирішить усі проблеми, - Ріна одразу ж попрямувала до мене і потягнулася за картою.

 - Ти добре почуваєшся? - на якийсь момент здалося, що в моєї сусідки по кімнаті дивно блищать очі. І лише зараз у мене виникло відчуття, що вона сама не в собі. Немов тіло і розум розділені, і живуть різними життями.

 - Чудово. Давай сюди карту, - і навіть спробувала вихопити її в мене. Але я виявилася швидшою, і встигла її заховати назад у сумку.

 - Вімла, Сунра, здається, одна з нас, під дією чогось, або когось, - вони подивилися на мене з подивом.

 - Що? Не кажи дурниць, - тут же почала відмахуватися Ріна.

 - Але ж і справді, ти сьогодні дуже дивна, особливо, якщо тема стосується Венді і факультету темних, - тут же погодилася зі мною Вімла.

 - Сходжу за старостою факультету, - підскочила і попрямувала до дверей Сунра.

 - Краще одразу ж за королем, бо тут явно щось дуже серйозне, - додала я.

 - Просто дай мені цю чортову карту і все, - Ріна немов збожеволіла.

   Відштовхнула мене в бік, і я налетіла на дерев'яний письмовий стіл. І діставши з сумки карти, вихопила саме чорну. Усі завмерли на місці, чекаючи чогось, навіть я не знаю чого. І коли всі видихнули з полегшенням, що ніякого прокляття немає, все моментально змінилося.

   Само названа піддослідна раптом почала трястися, світитися і кричати від болю. Потім упала, а чорний серпанок почав її огортати з ніг до голови. Сунра моментально вискочила в коридор і побігла за королем нашого факультету. Вімла впала на коліна і нібито спочатку хотіла схопити подругу за плечі, але завмерла, боячись до неї торкатися.

   Але я не злякалася і вирвала чорну карту з рук руденької, намагаючись привести її до тями. Але як це зробити?

 - Швидше за все, тут може допомогти тільки Ларіон. Але він не погодиться це зробити просто так, або заради принципу. Мовляв, нема чого чіпати те, що нам не належить. А за легендою, студент, який зазіхнув не на своє, може навіть загинути.

   Ось і протестували магію на міцність. Але ж я говорила, що не потрібно випробовувати долю, і ходити по краю. І що ж нам тепер робити? Сідрік зможе допомогти Ріні чи доведеться звертатися до Ларіона?