Julia Shperova - Тифон, Julia Shperova

- Навзаєм, - Колтон навіть говорив тихіше ніж звичайно. - То як, ви готові? 

- Цілком, - відказав Френсіс і також потис руку друїду.

- Хоча, нас ще не запрошували, - відмітив Лютом і вказав рукою на двері. - Жодної уяви, що там за затримка.

На мить запала тиша і горгул цим скористався.

- Якісь новини, Томе?

- Не те щоб, щось дійсно цікаве, втім…Ця полонена, Ракоці, зізналася сьогодні, що їм потрібні були хімери, але навіщо - не сказала. 

- Це ми вже й так зрозуміли, - понуро мовив Лютом. - Може, згадувала щось про своїх помічників?

- А ні слова. Голова теж роздратований цим.

- Арій питав про полонену?

- Так, я був в нього сьогодні. Він не в кращому гуморі.

- Ще б пак, - похмуро піддакнув Френсіс.

Тієї миті двері прочинилися і вони втрьох зайшли всередину. Приглушеного світла не вистачало на всю Овальну залу. Але це не заважало нікому з присутніх. Нікого зайвого, лише старші хранителі і їх радники. 

Голова Ради вже стояв на кордоні темряви і світла. Він носив темну мантію, на знак скорботи по загиблій дочці. Тепер, коли стало відомо, що це Дарко з його посіпаками вбивав створінь світу Темряви на початку року, Картер вдягся в чорне.

За його спиною виднілися старий магістр Каліхор та його помічник - Алохой Халден. Каліхор нервово перебирав свою вишукану бороду, наче хотів заплести її, а потім бросав цю справу. У півтемряві їх риси здавалися майже ворожими, але ось Халден підморгнув Мартіну і той хитнув головою, збираючись з думками.

Друїд Колтон і його радник, денний перевертень Лерой, зайняли позиції праворуч і ліворуч від Голови. Лерой навіть зняв свої одвічні окуляри заради церемонії і тепер роздивлявся присутніх очима без зіниць.

Мартін Лютом зробив ще кілька кроків і зупинився обличчям до Голови Картера. Той склонився вперед і ледь чутно сказав:

- Я радий, що ви погодилися на цю відповідальність, Мартіне. В цю тривожну годину мені буде спокійніше, якщо ви будете працювати пліч-о-пліч з іншими старшими хранителями.

Лютом вклонився і спокійно прочитав клятву вірності Раді. За ним стояв схиливши голову Френсіс. Темне волосся падало на лоб і приховувало обличчя юнака.

Лютом замовк, завершивши свою частину. Голова підняв над ним руки і найтонша вуаль темної енергії опустилася на горгула.

- Відтепер нарікаю тебе хранителем Темряви Всюдисущої.

Мартін Лютом поклонився і зробив крок вбік.

Френсіс Арош повторив клятву і Голова повторив ритуал із ним, змінивши лише кілька слів:

- Відтепер нарікаю тебе радником Темряві та хранителя її, - сказав Голова. Хлопець схилив голову в поклоні і відступив за спину горгула.

Друїд запечатав заклинання Голови і промовив:

- Нехай буде так. Мартін Лютом, хранитель Темряви та Франсуа Арош, радник хранителя. Рада вітає вас у цю темну годину.

Лютом адресував Колтонові важкий погляд темних очей.