Ді Мія - Готель Світів , Ді Мія

- Не знаю. Ця інформація є тільки у берегинь і вона не розголошується. І запобігаючи твоєму наступному питанню - цю інформацію Берегиня дізнається з якихось своїх джерел, я не знаю яких, але ти точно дізнаєшся її просто трохи згодом.

Я думала, що після цієї розмови нарешті дізнаюсь про все, але в мене з'явилось тільки більше питань. Я подумала ще про дещо...

– А жителі світів часто перетинаються між собою?

- Так, як ми з іншими іноземцями у себе у світі. - Сівши назад у крісло сказав дідусь.

- А якщо вони закохуються один в одного?  Той же демон у фею, де вони живуть? Чи таке неможливе?

Яке дівчаче питання, я відчула як мої щоки почервоніли від рум'янцю.  Не ну а що?  Логічне питання, я вважаю.

- Звичайно, можливо!  - Посміхнувся він. - У кожному світі є свої відокремлені землі для таких пар і вони спокійно живуть на них.

Поки я обробляла інформацію, дідусь зосереджено дивився на мене.

- Повернімося до твоїх обов'язків?  – серйозно почав він. - Тобі потрібно облагородити готель і налагодити його роботу, стежити, що б у нашому місті "туристи" поводилися добре і щоб на довірених нам землях були завжди виконані ті чи інші роботи. Потрібно буде оберігати місце і якщо щось не так одразу зв'язуватися з патрулем. Щодня у нас у місті патрулює один із захисників, тому цей пункт виконувати буде не важко. Деякі туристи прибувають здалеку і їх треба буде розселяти, як у звичайному готелі.  Тому його треба довести до ладу, як до цього робила твоя мама.

Я задихнулася від обурення та схопилася на ноги.

- Ти бачив його дідусь? Ти знаєш, скільки на це потрібно грошей?  Де їх взяти?

– Туристи подорожують не просто так.  Вони щедро платять за такі візити, тому гроші не проблема, до того ж твоє перебування в готелі теж допоможе. Такі місця дуже залежить від магії берегині.  Ось побачиш, магія у твоїй крові сприятиме покращенню вигляду будинку.

 Я істерично засміялася. Мабуть, треба було закінчувати розмову. Я переоцінила себе, не була готова до такої правди. Напевно всередині себе, я ще вірила в те що це все якась низка дивних збігів.

- А якщо я не хочу?  Якщо я хочу закінчити університет та стати співачкою?  - До мене підступала паніка.  Я обперлася рукою об диван, щоб не впасти.

- Я розумію тебе і твої бажання викликають у мене гордість та повагу. На жаль, у тебе немає вибору. Сила яка прокинулася в тобі потребує ініціації.  Якщо ти не пройдеш її, вона може зруйнувати тебе зсередини й ти помреш.  А готель без сили нашого роду перестане існувати. Портали згаснуть, довірені нам землі у світах, без твоєї сили так само не зможуть довго перебувати в стабільності й все це потягне за собою за нитку, яка може призвести до апокаліпсиса у всіх світах, включаючи наш. - Льодяним тоном завершив він.

Я приголомшено дивилася на дідуся.

- Я тебе розумію, на жаль цей тягар випало нести тобі.  Спробуй поєднувати.  Як мінімум у готель можна найняти людей. Нині там залишився лише дворецький, до речі, він знав твою маму. - Він сумно посміхнувся. - Але можна найняти ще персонал і поки що ти в університеті або виступаєш вони можуть допомагати тобі. Але щодня тобі треба приходити туди й підживлювати місце силою берегині.

В мене більше не було сил ні на які питання, крім одного.

- А звідки ти знаєш Адріана?

- О, він частий гість нашого міста, йому тут подобається. Коли я вкотре прийшов у готель, ми з ним там познайомилися. Я дозволив йому іноді жити в ньому з умовою, що він трохи допомагатиме дворецькому з туристами. Хто він конкретно за расою – я не знаю. Але, як на мене, він непоганий молодий чоловік.

- Ясно.  -  Помасажувала я руками скроні, що почали пульсувати. - Я зустріла там ще Даніеля, знаєш такого?

- Даніель?  Якщо це той про якого я думаю, то він один із вартових патруля.  Бачив його лише раз у готелі, нещодавно він почав патрулювати у нас у місті.

Ось як... Ну що тоді дуже логічно, що він мене врятував.

- Дякую дідусь я піду до себе, є над чим подумати.  - Я обійняла його.

- Якщо що, то питай, я допоможу.  Можемо разом походити по готелю, наприклад.  - поцілував він мене в щоку.

- Угу. - Швидко погодившись я і пішла до своєї кімнати.
 

Зачинивши за собою двері кімнати я зразу зняла мітенки, тому що рани на долонях запарилися і трохи поколювали.

Сівши біля вікна довго думала про те, що розповів дідусь. Якщо я не пройду ініціацію, то помру і багато чого може змінитися в інших світах, включно з нашим. Власне, у мене немає вибору. А співати...

Справді, живемо в сучасному світі делегувати обов'язки чудовий спосіб не збожеволіти.  Але чи я зможу?  Не знаю.  А ще мама, бабуся... Усі жінки нашого роду приклали свою руку до готелю, невже я можу ось так от наплювати на справу роду?  Я вже знала відповідь – не можу.

Так як завтра вихідний в універі, то я піду в готель та пройду ініціацію. Вирішено! Я встала й підійшла до вимикача щоб вимкнути світло.  На столі стояла пляшечка, що мені дав Даніель. Патрульний, треба ж.  Ось чому він мене так розпитував! Що ж, йому підходить його професія. А от Адріан дивний, треба вивідати у нього хто він і чому, за словами дідуся, часто перебуває в готелі і Нврейморі. Не думаю, що вся справа тільки в тому, що йому там подобається.

Я відкрутили кришку від пляшечки і в кілька ковтків випили відвар.  Він був приємним на смак, трохи солодкуватим із присмаком свіжої м'яти.  Не думаю, що стане гірше, а от бути здоровішою ніж сьогодні завтра було б не погано.

Я хотіла завести будильник, але згадала, що телефона тепер у мене немає. Потрібно буде купити новий.  Діана напевно дзвонила запитати мене, де я була, та й я не знаю чим для неї закінчився вчорашній вечір. Пройду ініціацію завтра і куплю хоча б дешевий телефон. Моїх заощаджень від набережних виступів має вистачити.

Я лягла в ліжко і одразу ж провалилася в сон.

Рано вранці розплющивши очі я подивилася у вікно. Тільки-но почало світати. Почувалася я набагато краще. Чи відвар подіяв чи мазь. Коли швидко одягала на себе джинси та кофту з довгими рукавами, виявила, що синець на животі майже зійшов. А рани на ліктях та колінах майже затяглися.  Навряд чи мазь, напевно, диво відвар Даніеля. Але хіба це не вважається за магію?  Я покрутила в руці пляшечку, на неї було нанесено декілька рун. Ясно.