Маїра Цибуліна - Сестри назавжди, Маїра Цибуліна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я в це не вірю, - стоїть на своєму Марійка.
- Може і Свєтка тут свою руку приклала, - додає Ольга. - Вона мені казала, що вони тепер платять за то, що зробили.
- Свєтка теж не свята, - згоджується Микола. - Вона не пускала Володю, щоб той випив, от і винна.
- І головне приступ у Міші стався на слідуючий день, - говорить Ольга. - То вони дитину скалічили! - починає Ольга плакати. - Тепер вони й будуть за це платити. Мати таку гарну, тихеньку дитину, справжнє золотко, - і так скалічити!
- От тепер хай і розплачуються! - дорікає дітям Микола.
- Але ж і ми з ними теж страждатимемо, - продовжує Ольга. - Лінувалися вони дитину передіти, бо вони, бачте, телевізор дивляться. Бідного Мішеньку і на руки не хотіли брати, щоб він не звикав.
Тепер щовечора Бурачки засинали в сльозах і вони не питали в один одного, чому вони плачуть, бо і так добре знали через що.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри назавжди, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.