astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- Ваша Високосте, не варто дивуватися, - замість привітання промовив Леонід Мінакіс. – Хоча, коли я вперше побачив у дзеркалі свою нову оболонку, то теж був дуже вражений, оскільки не очікував, що дизайнеру та кібер-технікам спаде на думку використати у якості шаблону світлину, на якій я був зображений у віці сорока років.

- Але, Ви могли б висловити дизайнеру свої побажання стосовно зовнішнього вигляду своєї нової штучної зовнішності.

- Ваша Високосте, у той момент я був дуже заклопотаний справами довіреного мені сектору і просто забув про це, тому дизайнер та кібер-техніки зробили усе на власний розсуд. Хоча, Ви знаєте, мені сподобався результат їхньої діяльності, але після цього усього є одна незручність… Тепер мене будуть плутати з власним сином і через це мені доведеться почуватися дещо ніяково.

- Але тепер Ви зможете завжди залишатися молодим, - зауважив Закеріас і мило посміхнувся.

- Так, - кивнув Леонід Мінакіс і вирішив змінити тему розмови. – Але, я не думаю, що Ви особисто вирішили зустріти мене у космічному порту лише задля обговорення  моєї нової оболонки. Гадаю, що Ваша Високість бажає розмовляти зі мною про щось таке, що не призначене для вух моєї доньки.

- Так, пане Мінакіс, Ви маєте рацію.

- Тоді, я уважно Вас слухаю, - промовив батько Пони, жестом запрошуючи Закеріаса сісти за стіл. Той відразу ж сів напроти нього.

- Як Ви і припускаєте, мова йтиме про Вашу доньку і гроші, які я колись отримав не у надто законний спосіб від Вашої родини за участі пані Утопії… Я розумію, що Вам неприємно згадувати про колишні прикрі негаразди, але…

- Та годі вже, Вам, Ваша Високосте, перейматися. Це було досить давно і я вже встиг заспокоїтися і нарешті збагнути те, що не всі аристократи – такі, якими я хотів би їх бачити. Зрештою, для досягнення мети усі засоби згодяться, головне, щоб після скоєного раптом сумління не «загризло». Але, стосовно представників еліти Золотого царства, я можу сказати, що вони і сумління – зовсім не сумісні. Тож, не переймайтеся через мої почуття і говоріть те, що маєте сказати.

- Ну, гаразд, - промовив Закеріас, пильно дивлячись у штучні очі Леоніда Мінакіса, які зовні не відрізнялися від справжніх. – Ви справді маєте рацію, коли вважаєте, що окрім походження, благородного у мені більше нічого немає, але, все ж таки, я переконаний у тому, що борги обов’язково потрібно повертати. На жаль, через певні обставини, я не зміг зробити це так швидко, як би мені того хотілося. Але, зараз я хочу і можу повернути усю заборговану мною суму. На даний момент є два способи повернення цих коштів родині Мінакіс.

- Я приємно вражений, Ваша Високосте, - промовив батько Пони. – Для мене це доволі не очікувано.

- Так, для мене – аристократа з просто жахливою репутацією, це – справжній «подвиг», - дещо уїдливо зауважив царевич.

- Якщо Ваша Високість так справді вважає, то нехай, - на обличчі Леоніда Мінакіса з’явилася хитра посмішка і Закеріас вкотре був у захваті від результату злагодженої та досконалої роботи дизайнера та кібер-техніків, які працювали над створенням наднового кібернетичного тіла – надто вже природно воно виглядало і навіть не відразу можна було збагнути, що воно належить не людині, а кіборгу. Зрештою, сучасні високі технології вдосконалювалися просто неймовірно швидкими темпами з кожним черговим випуском нового покоління високотехнологічних кібер-організмів. – Говоріть про способи. Це важливо.

- Перший спосіб у даній ситуації, на мій погляд, найдоречніший – передача мною певного відсотку акцій з заснованого мною бізнесу на Луні-202 Вашій доньці. Вартість цих акцій буде рівноцінна тій сумі, яку я свого часу отримав від Вашої дружини, на додачу з відсотками. Оскільки, Помпонія являється представницею аристократичного клану Мінакіс, то я вважаю передачу їй заборгованого мною цілком прийнятною.

- Це цікаво, - промовив Леонід Мінакіс, не відводячи погляду. – А який інший спосіб?

- Знаючи, що Помпонія має деякі залежності, завдяки яким час-від-часу знаходиться у неадекватному стані, я маю певні занепокоєння та сумніви  щодо того чи варто передавати їй у власність цінні акції, до володіння якими у майбутньому вона може поставитися легковажно, тому, щоб уникнути усіх можливих ризиків, я можу повернути усю суму та відсотки з допомогою переказу на один з банківських рахунків, якими Ви володієте у банках Астрополіса чи Золотого царства на неоострові. Тож, я пропоную, але вирішувати Вам.

- Я Вас почув, - промовив Леонід Мінакіс і задоволено посміхнувся. – Перед тим, як прийняти остаточне рішення, я хотів би зустрітися з донькою.

- Так, звісно. Якщо Ви готові вирушати, то мій особистий глайдер і я, у якості водія-пілота – до Ваших послуг.

- Так, я готовий, - промовив Леонід Мінакіс і встав з-за столу. – Хоча, трохи переймаюся через те, як сприйме мою нову зовнішність Помпонія.

- Ну, вона – доросла людина, тому, гадаю, що здатна буде зрозуміти те, що у Вашому випадку отримання штучного тіла було необхідним і поважатиме Ваше рішення, - промовив Закеріас також встаючи з-за столу.

Потім обоє чоловіків рушили до виходу з зали очікування. Коли ж вони покинули територію космічного порту і опинилися на відкритій засніженій стоянці для глайдерів, то Леонід Мінакіс знову здивувався, коли побачив на ній доволі пошарпаний і недорогий транспортний засіб, який належав царевичу.

- Вибачте за зовнішній вигляд мого глайдера, але, якби я користувався дорогим та розкішним транспортом, то мені важко було б зберігати свою конфіденційність. Тому довелося віддати перевагу чомусь більш простому, але комфортному та водночас непримітному.

- Я усе розумію, - промовив Леонід Мінакіс з милою посмішкою на обличчі. – Просто, я звик до того, що представники царської родини дуже полюбляють розкіш, тим самим підкреслюючи свій високий статус. Хоча, Ви – зайнята людина, тому мені зрозумілий Ваш потяг до зручності, що неабияк допомагає ефективно використовувати свій час та можливості. Як голова сектору, я теж досить часто користуюся практичним та непомітним транспортом, коли пересуваюся з одного квадрату до іншого у справах. Тож, що швидше я зустрінусь з донькою – то буде краще.