astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- То ти хочеш сказати, що навмисне утримував мене тут лише заради того, щоб камінь королеви залишався у твоїх володіннях?! – обурилася Пона, розуміючи, що насправді царевич дбав лише про безпеку дорогоцінної реліквії своєї подруги, а до неї йому було байдуже. – А якби мене тут порішили ті двоє нападників?! Один з них мало не задушив мене!

- То вони таки вийшли на твій слід… - спокійно зауважив Закеріас Семакі і хижо посміхнувся.

- Так, чорт забирай, вони знайшли мене! Якби не Тагі, то той клятий опецькуватий

_____________________________________________________________________________

негумани* -  представники негуманоїдних рас та форм життя, як існує у Всесвіті. (фантастичне).      

 бурмило таки відправив би мене на той світ…

- Якби я відпустив тебе з Луни-202, то моєї охоронниці не було б поряд. Тож, вважай, що я врятував тобі життя.

- І ти думаєш, що я буду вдячна тобі за це? – тепер вже запитала Пона з уїдливою посмішкою на устах.

- А варто було б, оскільки, у твоєму випадку, Луна-202 – це єдине безпечне місце у цьому квадраті.

- Але тепер я можу покинути цей клятий планетоїд?

- Іще ні.

- Чому?! Камінь – у королеви, ти повернувся…

- Я сумніваюся у тому, що ти завершила свою роботу. Поки я не отримаю підтвердження від головного бухгалтера того, що справи на цій туристичній базі йдуть добре, ти не покинеш її. Тож, з мого планетоїда втекти ти не зможеш, тому що я не заплачу тобі за незавершені справи.

- Так нечесно! Ти не можеш утримувати мене тут проти моєї волі! – крикнула гнівно білявка, будучи більше не в змозі стримувати свої роздратування, обурення та відчай.

- Так, але між нами існує трудова угода. Виконаєш її і тоді можеш «котитися» на усі чотири сторони.

- Я позичу гроші або навіть украду їх, якщо це потрібно буде, але втечу звідси!

- Не думаю, що твій батько зрадіє цьому.

- Ось, тільки не потрібно вплутувати у наші справи мого батька! Хто ти, у біса такий, щоб лізти у нашу родину?!

- Помпонія, я розумію твої гнів та відчай, але я роблю так заради твоєї ж безпеки. У тебе є залежність і, якщо ти не позбудешся її, то потрапиш у чергову халепу, як тільки покинеш Луну-202. Я знаю, що таке алкоголізм, тому не дозволю тобі іще більше занапастити себе.

- Ось, це так! І звідкіля така турбота?

- Вважай, що таким чином я намагаюся повернути борг твоїй родині. Завдяки тим грошам, які я отримав від твоєї матері, я зміг врятувати життя одній дуже дорогій мені людині. Так, взяв я їх у неї не цілком законно, але тоді у мене не було іншого виходу. Як бачиш, у житті досить часто трапляються труднощі, які випробовують нас на міцність та стійкість і через це іноді доводиться чинити негідно. Саме у таких критичних ситуаціях люди показують своє справжнє обличчя. Ясон і твій батько зляться на мене через здійснене мною підле шахрайство, яке потягнуло за собою іще й публічний скандал, але не мстяться мені за це. Вони – благородні люди і саме тому я вважаю за потрібне повернути борг твоїй родині.

- А не запізно ти зібрався зробити це? – уїдливо запитала білявка.

- Ні, Помпоніє, адже запізно – це тоді, коли настає смерть. Поки твої близькі родичі живі та здорові я зможу повернути їм те, що заборгував.

- Та іди ти до біса! – продовжувала лютувати Пона. – Ти хоч знаєш, як мені працюється у цій клятій «божевільні», справжнім директором якої вважає себе бісова істеричка Мамуна?! А чого тільки варті її кляті прихвостні і той ледачий пияк Тутмос! Вони усі ненавидять мене лише за те, що я просто намагаюся виконувати свою роботу. На цій триклятій турбазі колектив схожий на мешканців тераріуму! Вони хтять позбутися мене при першій ліпшій нагоді, тому, замість того, щоб допомогти, постійно створюють мені нові труднощі та неприємності!

- Ну, якщо вони намагаються позбутися тебе, то ти справді добре виконуєш свою роботу, - зауважив Закеріас Семакі з хитрою посмішкою на устах. – Сподіваюся, що Мамуна отримає гарний урок і нарешті припинить красти продукти та приховувати нелегальні доходи.

- То ти знав про це?! – не припиняла злитися білявка, хоч і була здивована словами царевича.

- Звісно, - відповів той і мило посміхнувся. – А ти думаєш навіщо мені здався новий кваліфікований та спритний менеджер.

- Ти сам міг викрити її і покарати! Навіщо було мене у все це вплутувати?

- Тому що у мене немає часу на усілякі дрібниці. Мої володіння не обмежуються якоюсь сотнею планетоїдів, які розкидані по різних секторах Астрополіса, тому мені потрібні сумлінні підлеглі, які здатні керувати різними об’єктами за моєї довготривалої відсутності. Також у моїй власності знаходяться немалі території на різних планетах-колоніях, до яких мені теж потрібно навідуватися. На жаль, сам я не можу з цим усім впоратися, тому наймаю на роботу кваліфікованих керівників. Ти – розумна дівчина з вищою освітою, тому я довірив даний об’єкт тобі. Якщо ж ти змогла зловити Мамуну на крадіжці, то я частково задоволений твоєю професійною діяльністю і готовий не лише вибачити тобі твою залежність, а й допомогти позбутися її. А ще, я радий бачити тебе тверезою, що свідчить про те, що ти вже почала робити правильні висновки, - промовив царевич, не припиняючи хитро посміхатись. Потім він пильно глянув білявці у вічі і раптом запитав: - А, що стосовно Тутмоса?

- Він пиячить і за ящик випивки, який передала йому Мамуна, був готовий задушити мене, тому що вирішив, що це я поцупила його у нього. І як тільки справжній псих може бути головним інженером?

- Цікаво, за що йому Мамуна дала таку велику кількість спиртного? – поцікавився Закеріас Семакі, пильно дивлячись білявці у вічі.

- Та так… ні за що… Не зважай… -  розгубилася Пона, розуміючи, що щойно бовкнула зайвого і тепер Леву могло дістатися за те, що порушив заборону господаря і полетів разом з нею на сусідній планетоїд, щоб владнати справи з податковою поліцією.