Ангеліна Кріхелі - Кохання, яке не продається (збірка), Ангеліна Кріхелі

Розділ 7

- Куди, вибачте? - Христина недовірливо придивилася до Тимофія, який стояв перед нею.

Той із найбезневиннішим виглядом тримав за руку її сина і заявляв, що сьогодні в них сімейний похід у кіно на прем'єру чергового випуску "Щенячого патруля".

- Ви серйозно зараз? - схаменулася одразу ж, що звернулася офіційно, перевела погляд на сина, щоб здавалося, ніби до них обох стосується питання.

- Матусю, ми вже сто років у кіно не ходили разом! - підтримав ініціативу Гнат.

- Тобі всього шість років, - буркнула Христина, але закинутий у її город камінь спіймала, з гіркотою визнаючи, що вони обидва знову мають рацію. - Ну добре, - здалася жінка. - Ви вмієте бути переконливими.

- Мамо, тільки давай без водія, - жалісливо промовив хлопчик.

- Так, і в більш зручному одязі, - підтакував Тім.

Збентежено хитаючи головою, Христина піднялася з-за робочого столу, за яким її застали члени уявного сімейства, і попрямувала в гардеробну.

Посуваючи один за одним ділові костюми різних відтінків сірого, чорного, синього і коричневого, думала про те, як дивно вони загралися в сім'ю. Причому, грати мав тільки Тимофій. Батька неділями. У підсумку вони зображують для Гната ледь не щасливе сімейство. Але дивна річ - вона не відчуває відторгнення. А от страх не полишає...

Регочучи над пригодами цуценят під час кіносеансу, активно поїдаючи зі своїми чоловіками попкорн, Кріс періодично випадала з реальності, змушена нагадувати собі, що це лише гра. Тому, що в реальному житті так не буває і бути не може. Найближчі люди жорстко, але дохідливо навчили її: любові не існує, а купити можна все і всіх. Питання тільки в ціні.

Урок жінка засвоїла настільки добре, що кожен новий іспит життя складала на відмінно, купуючи інших людей, події, чужі емоції та почуття без найменших душевних коливань.

Увесь тиждень лікування Тимофія Сомова муштрувала Вероніку, намагаючись дати тій цінну науку в обхід мукам, пройденим самою Христиною. Щоразу дивлячись на підлеглу, згадувала очі дітей з онкоцентру. Такі ж беззахисні й довірливі. Даремно. Ніхто не стане церемонитися з іншими.

Але звідси запитання: чому возиться з нею та її сином Тимофій? Що йому потрібно?

Христина уважно придивилася до чоловіка. Він, відчувши на собі пронизливий погляд, повернувся і зустрівся з нею очима.

Кріс злякано втиснулася від тепла, що причаїлося в них. Воно майже фізично відчутно обпекло їй душу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍