Анна Потій - Серце Кальдерона, Анна Потій

Розділ 8

Перш ніж зайнятися змінами в проекті, потрібно було знайти саме серце Кальдерона. Третій дав їм інформацію про те, де ймовірно воно може зберігатися, а сам залишився біля керуючого механізму, щоб захистити його у разі потреби.

Темні коридори заводу здавалися нескінченними. Лівія та Едгар йшли вперед, усвідомлюючи, що наближаються до того, що могло стати вирішальним моментом у їхньому житті. Серце Кальдерона було десь тут, заховане серед металевих стін та прихованих відсіків. Але в цьому місці ховалася також і небезпека.

— Ми близькі, — сказав Едгар, звіряючись із позначкою на карті. — Тут, за цими дверима.

Лівія кивнула, її погляд був зосереджений. Вони відчинили двері до великої зали, в якій була ще одна кімната.

— Нам треба бути обережними, Едгаре.

Але перш ніж вона встигла щось додати, за їхніми спинами почувся гучний голос.

— Так ось де ховається серце, — у напівтемряві коридору вони помітили постать директора заводу. Його голос був холодним, сповненим презирства й погрози. — Ви ж не думали, що воно дістанеться вам? Ідіть звідси, поки є можливість, інакше мені доведеться вжити заходів.

Новий директор заводу, Нолан Стоунз, збирався використати серце Кальдерона у своїх цілях. Про проект «Еквіум» він дізнався випадково і будучи ласим до влади не зміг встояти перед спокусою отримати управління над таким складним механізмом. Він не міг допустити, щоб проект знищили або використали з іншою метою. З самого початку він стежив за Кальвіном Шоу, а потім і за Лівією з Едгаром, сподіваючись їхніми руками виконати всю брудну роботу, а потім забрати собі серце.

Лівія швидко озирнулася, оцінюючи обстановку. Едгар встав трохи попереду, загороджуючи її від Стоунза.

— Ти не отримаєш серця, Стоунзе. Воно має працювати на благо, а не перетворювати людей на бездумних машин.

У відповідь він посміхнувся, в його руках Лівія побачила небезпечний механізм — цей пристрій міг вивести з ладу основну енергосистему заводу. Якщо Стоунз використає його, все буде знищено.

— Так чи інакше, але ви програєте, — Стоунз почав щось робити з механізмом.

Едгар кинувся вперед, щоб зупинити його, але Стоунз миттєво зреагував. Схопивши викрутку, що лежала на столі, він накинувся на Едгара. Механічна рука Едгара, надійно вбудована в його ліве плече, була його основним захистом, але саме вона стала вразливою. Стоунз атакував саме її, знаючи, що вона — слабке місце.

Едгар, відступаючи, встиг вчасно відбити кілька атак, але Стоунзу все ж таки вдалося вдарити його по ребрах. Біль пронизав його тіло, і він скрикнув, на мить заплющивши очі від болю.

— Едгаре! — Лівія не встигла зреагувати, як Стоунз зірвав протез Едгара і кинув його на підлогу. — Не чіпай його!

В її очах спалахнув вогонь, і вона кинулася до панелі керування — старої, важкої консолі з латуні та сталі, всіяної важелями та мідними трубками. Лівія швидко ввела код, повертаючи колесо і натискаючи кнопки. Захисна система зали прокинулася: механізми клацнули, і пара з шипінням вирвалася з труб, активуючи пастку, приховану в підлозі. Стоунз уже заніс руку, готуючись вдарити Едгара, але з підлоги під ним злетіли металеві захвати. Вони обвили його ноги, міцно стиснули руки. Він сіпнувся, але вирватися було неможливо: механізм зафіксував його на місці. Він опинився у полоні.

Лівія не втрачала часу і підійшла до Едгара, піднімаючи його протез з підлоги.

— З тобою все гаразд? — спитала вона, перевіряючи його руку.

Едгар, стиснувши зуби, спробував усміхнутися, хоч його обличчя було блідим від болю.

— Жити буду. Просто не люблю, коли зривають мою «механіку»… — його голос звучав глухо, але він намагався триматися бадьоро. — Ми не можемо дозволити Стоунзу виграти. Потрібно якнайшвидше забрати серце, поки він не вибрався з пастки.

— Так, не можна зволікати.

Едгар, незважаючи на біль, взяв механічну руку, і за допомогою Лівії знову її одягнув. Після бійки зі Стоунзом деякі деталі погнулися, але все ж протез продовжував виконувати свої функції.

— Я готовий. Ходімо. Ми не можемо дозволити цьому завершитись катастрофою.

Вони залишили Стоунза у його механічній пастці і рушили до центральної кімнати, де мало зберігатися серце Кальдерона.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍