Анна Потій - Серце Кальдерона, Анна Потій

Розділ 7

— Я не знаю, що буде правильним. Але я знаю одне: якщо серце Кальдерона буде використано для активування керуючого механізму, то… — відповів Третій. — Воно пов'язане із проектом «Еквіум». Це було частиною експерименту. Серце було призначене для того, щоб керувати мені подібними автоматонами та механізмами міста. Щоб зв'язати механізм із людиною. Щоб усе це працювало вічно. І воно ще може бути використане, щоб…

— Що ти сказав? — Едгар виглядав так, ніби щойно зрозумів найважливішу деталь.

— Серце Кальдерона було ключем, який може активувати проект. Воно не тільки підкоряло, а й поєднувало всі механізми системи з живою людиною. Він був не просто частиною проекту — він був, як це сказати… як його внутрішній, людський організм. Без серця проект не міг би бути завершеним. Але воно залишилося у надрах заводу. Декілька місяців його використовували для синхронізації, поки не усвідомили, що воно не просто дає контроль, а й поглинає частину людської сутності, душі.

Лівія, не відриваючи погляду від Третього, зробила крок назад.

— То ти хочеш сказати, що Віктор Кальдерон…

— Був частиною цього експерименту, — Третій говорив з легким жалем у голосі, ніби сам був пов'язаний із цим кошмаром. — Але його душу було обрано не випадково. Його знання про те, як керувати серцем, дали людям можливість створити такий складний механізм. Його душа була і ключем, і катастрофою водночас.

— Ти кажеш, що його душу поглинув проект? — Едгар не міг повірити своїм вухам. Він зробив крок назад, вражений почутим. — Ти серйозно? Хіба це можливо?

— Так, — Третій глянув на Едгара, і в його очах відбилося холодне, штучне світло. — Якщо ви хочете зруйнувати проект, ви маєте звільнити душу із «серця». Але без цього проекту місто ризикує прийти в занепад. Занадто багато механізмів потребують контролю.

Едгар стояв, обмірковуючи слова Третього, коли Лівія зробила крок уперед.

— Я знаю, що можна зробити, — її голос був твердим, незважаючи на її внутрішнє хвилювання. — Ми можемо залишити серце Кальдерона в керуючому механізмі, але використовувати його виключно для підтримки роботи всієї системи. Це буде єдина його роль. Ми зробимо так, щоб воно не впливало на рішення системи і не підкоряло собі людей, але підтримувало роботу важливих механізмів. Потрібно лише вигадати, як усе переналаштувати.

Третій довго мовчав, але потім все ж таки відповів:

— Можна спробувати створити зовнішній захист, щоб серце не використовувалося для контролю людей. Але якщо воно залишиться, його не можна буде повністю відключити. Воно залишиться в системі як стабілізатор, але вам потрібно буде ізолювати його від впливу на емоційні та логічні процеси. Проблема в тому, що це вимагає високого рівня контролю.

Лівія похитала головою.

— Ми не будемо залежати від нього. Серце буде використовуватися як сполучна ланка, як деталь у механізмі, але вона не прийматиме рішень. Ми впровадимо нові алгоритми, щоб не допустити втручання у керування його роботою. Це дасть нам можливість зберігати незалежність системи від особистих емоцій та вподобань.

Едгар схрестив руки на грудях, його погляд залишався настороженим.

— А що, коли щось піде не так, Лів? Ми не можемо просто взяти та запустити систему без належного контролю. Ти кажеш, що не буде впливу на людей, але ми знаємо, наскільки складні такі механізми. Навіть якщо ми обмежимо використання серця, де впевненість, що воно правильно діятиме в реальних умовах?

Лівія перегорнула записи в теці і вказала на одну з них Едгару.

— Ось, дивись. Якщо ми залишимо лише управління, яке пов'язане з інфраструктурою, а не з людьми, ми зможемо звести ризики до мінімуму. Серце буде лише сховищем інформації, і завдяки новим алгоритмам ми зможемо контролювати його вплив. Ми слідкуватимемо за кожним процесом, перш ніж дозволити системі розвиватися. І, звісно, завжди будемо готові до втручання.

— Ви маєте зрозуміти, що із цим серцем завжди буде пов'язана загроза, — попередив Лівію Третій. — Але якщо ви хочете провести цей експеримент, то я допоможу вам. Нам потрібно буде запровадити жорсткі заходи безпеки. І це не робиться за один день.

Лівія повернулася до Едгара, її очі були сповнені рішучості.

— Ми маємо спробувати. Ми не можемо знищити все, про що ми дізналися. Ми повинні йти вперед. Це єдиний шлях.

Едгар, з виглядом людини, яка прийняла непросте рішення, глибоко зітхнув.

— Добре. Ми будемо стежити за кожним кроком. Але якщо хоч одна помилка трапиться, це на твоїй совісті, Лівіє.

Лівія міцно стиснула його руку, вдячно посміхнувшись.

— Дякую, що довіряєш. Я знаю, що ми можемо це зробити. Це буде не лише шанс для міста, а й для нас. Ми змінимо все. Обережно, але впевнено.

— Пам'ятайте, що цей проект ніколи не був задуманий для добра, — нагадав Третій. — Він був створений для контролю. Але якщо ви хочете змінити його ціль, все у ваших руках. Просто будьте готові до того, що все може піти не так, як ви припускаєте.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍