Лаванда Різ - Уламки паралелі, Лаванда Різ

- Це умова твого чоловіка, - його важкий погляд ковзнув по ній і втупився на братів. - Пожрете в іншому місці. За мною! - але в наступну секунду Павук завмер, дивлячись, як Сара рвучко схопила його за руку. Навіть на такий невинний дотик його серце озвалося вибухом болю. Як же сильно йому її не вистачало. ... Як же нестерпно він її кохає.

- Я такий же член сім'ї, Робе. І у мене теж є своя думка, як у повноправної господині цього будинку. Хелле, милий, ти перегнув палицю, - не відпускаючи Павука, глянула вона на чоловіка, який в цю мить спускався сходинами. - Гей, ми розлучилися з ними не ворогами. Ти ж був такий відданий їм до мозку кісток! Що за нісенітниця та дикість взагалі? Виганяти братів з дому це, щонайменше, ... грубо.

- Так я і знав, - скрипнув зубами Хелл, обпаливши красномовним засуджуючим поглядом лідера гнізда. - Повір мені, він хотів, щоб ти його зупинила. Ти думаєш, як людина, Саро, а ми як ...

- Арахноіди, - перебила його вона, - Я знаю, в чому відмінність. Але господи, Хелле, що тут поганого? Або я про щось не знаю? Або те, що у нас із твоїм братом були відносини для арахноіда така вже проблема?

- Чим довше вони тут пробудуть - тим вірогідніше, що їхній зв'язок, його зв'язок із тобою відновиться, - зло процідив Хелл. - Тому що він не обірваний, тоді його відсікла аномалія. Ти моя дружина, як і раніше сполучена із ними, але як у випадку з Івом ти цей зв'язок не заблокуєш.... Тому що ти радієш з приводу їхнього повернення, - зовсім вже приречено закінчив Хелл.

- Так, по-людськи радію, я щаслива, - знизала плечима Сара, відпускаючи руку Павука. - Я й не сподівалася вже. ... Мене дістали ці битви умів, якісь безглузді побоювання. Ці хлопці не заподіють нам шкоди, ручаюсь. Крім цього, - кивнула вона на Іва.

- Те, як ти на мене сердишся і не можеш пробачити, лише доводить, що я все ще тобі не байдужий, - єхидно кинув Ів, нахабно сідаючи за стіл.- А ось я, господиня, мабуть, вип'ю кави. Здається, у нас намічається сімейний сніданок. Ура.

Хелл був розлючений, це бачили всі, особливо Сара, яка вивчила свого чоловіка за два роки, як облупленого. Але не звертаючи уваги, вона налила гостям кави, поставивши перед Хеллом гарячу чашку його улюбленого запашного зеленого чаю, запропонувала пончики, тости і арахісове масло. Павук все ж сів разом з іншими, без апетиту дивлячись на паруючий чорний напій. Їсти не хотілося зовсім, він не відчував запаху їжі. Зараз, в цю хвилину він потребував іншого - щоб вона доторкнулася до нього знову. Причому бажання було таким сильним, що йому хотілося видати роздираючий крик арахноіда. Тому стиснувши під столом кулаки, він намагався повернути контроль над своїми емоціями, які неначе здуріли, стримував щупальця зв'язку, який тягнувся до неї, як міг. По його обличчю крапельками стікав піт. Заговорити ніхто не намагався. Ксан та Арно з особливою ретельністю кусали хрусткі тости, голосно присьорбуючи каву, але відвернути увагу на себе у них не виходило.

- Навіть не спробуєш? - подала голос Сара з занепокоєнням поглядаючи то на нього, то на похмурого Хелла.

- Знаєш, а твій чоловік мав рацію. Дурна затія. Ми не в гості заглянули, ми тут намагаємося врятувати ваш світ брендового шмаття та шоколадних батончиків, а ти раптом вирішила пограти у велику щасливу сім'ю, - вимовив Павук.

І тут Сара зробила те, що змусило його моментально розслабити плечі, і зв'язок знову вільно ринув по відновленому емпатичному каналу, дозволяючи йому відчувати дівчину ще глибше. Помітивши, що на його правій руці відсутній мізинець, не втримавшись, вона доторкнулася до шраму, а він на коротку мить спіймав її пальці. А потім одним махом перекинув в себе чашку кави, так і не зрозумівши, що він таке випив.

- Ти сердишся, Робе, тому говориш такі речі, - з образою помітила Сара.

- Хелле, ти повинен розуміти, - не дивлячись, на неї, встаючи з-за столу, сказав Павук. - Що чим швидше ми покінчимо зі справами, тим швидше ми звалимо з цього світу , і зв'язок знову обірветься. Вона доросла жінка, їй майже двадцять три і рішення вона приймає самостійно, а ти ніби не довіряєш їй. Кохає вона тебе, не бійся. Через два дні в призначеному місці!

І він вийшов , навіть не озирнувшись, брати беззастережно пішли за ним, навіть Ів, який на подив більше не відпустив жодної гостроти. Але Сара вже відчула, як розлилося тепло зв'язку, і що Павук пішов і не попрощався зовсім не тому що проігнорував її, а тому що збирався поспілкуватися трохи інакше.

- Що відбувається, Хелле? Таке жахливе напруження, злети цей будинок у повітря, я б навіть не здивувалася. ... Що ви вирішили?

Залишившись наодинці з нею, Хелл тут же власно пригорнув її до себе:

- Застосувавши навіювання змусити допомогти нам військових та вчених, останні повинні надійно закрити діри, змінивши поле, присобачити до супутників подобу підсилювачів. Павук сипав радіофізичною термінологією. У них є креслення, а у Іва вчені на прикметі. Не довіряю я цьому виродкові. А ще ми повинні відстежити перебіжчиків і ліквідувати загрозу. Повинні впоратися тижні за два-три.

- Хіба? - насупилася Сара, в'їдливо вдивляючись в його зелені очі. - Досить боятися мене засмутити. Я вагітна, а не старий рояль!

- Тобі доведеться весь цей час просидіти в бункері, - голос Хелл набрав звичну йому твердість, тон з яким Сара знала сперечатися марно, легше пробити залізобетон. - Заради твоєї ж безпеки!