Марті - Тарзан, Марті

Сцена 12: "Поховання й від’їзд"

**Місце**: Джунглі, галявина після бою; потім корабель, каюта.  
**Час**: День після фінального бою.  

---- 

**[Джунглі — Галявина, день]**  
Сонце високо, повітря важке. Тарзан (~25 років) копає ями каменем і руками, закидає в них тіла головорізів. Джейн (~25 років) стоїть поруч, дивиться на тіло Генрі.  

**ДЖЕЙН** *(наполегливо)*  
Його не можна тут залишити. Ми заберемо його в місто. Поховаємо як слід.  

Тарзан піднімає погляд, видає низький звук.  

**[Субтитри]**  
"Він чужий. Земля його не хоче."  

**ДЖЕЙН** *(м’яко)*  
Він був твоїм кузеном. Їдь зі мною. Там твоя сім’я — спадок.  

З кущів виходить вовк, тихо виє. Тарзан відповідає свистом.  

**[Субтитри — голос вовка]**  
"Їдь. Там твоя сім’я. Але повертайся. Ми чекаємо."  

Тарзан дивиться на вовка, потім на Джейн. Він киває, піднімаючи тіло Генрі.  

**[Корабель — Каюта, вечір]**  
Тарзан сидить на підлозі, брудний і скуйовджений. Джейн приносить миску з водою, ганчірку, ножиці й бритву. Вона миє йому руки, обличчя, обережно стриже волосся, голить бороду. Тарзан сидить нерухомо, його очі стежать за нею.  

**ДЖЕЙН** *(тихо)*  
Ти маєш бути чистим. Там, куди ми їдемо, це важливо.  

Вона одягає на нього сорочку, застібає ґудзики. Тарзан торкається тканини, його обличчя спантеличене. Джейн усміхається, наближається й цілує його в щоку — ніжно, але з натяком. Тарзан завмирає, не розуміючи. Вона відступає, її щоки червоніють.  

**ДЖЕЙН** *(сором’язливо)*  
Вибач... Ти ще не готовий.  

Тарзан видає тихий звук — щось схоже на гавкіт.  

**[Субтитри]**  
"Ти дивна."  

Камера показує каюту: Тарзан у новому вигляді, але його очі — дикі.  

**[Затемнення]**  
Тільки звук хвиль і скрипіння корабля.  

----- 

**Примітка**: Сцена додає перехід від джунглів до міста, показує турботу Джейн і Тарзана як чужого в її світі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍