Деріка Лонг - Випадкова наречена, Деріка Лонг

Сандра знову подивилася на букет троянд на столі. Триста одна троянда. Задумливо посміхнувшись, вона відчула, як усередині щось змінюється. Цей прихильник, нехай і таємничий, виводив її із звичної ролі холодної жінки, яка не дозволяє собі емоцій. Вона була вперта, спокійна і неприступна. Але ці квіти пробуджували в ній нові емоції. І Артем, мабуть, це відчував.

Задумавшись, Сандра зробила кілька кроків назад від дзеркала і сіла на ліжко. Своїм поглядом вона мимоволі ковзнула по кімнаті, і навіть у розкішному оточенні її увагу притягнуло не те, що висіло навколо, а те, що відбувалося всередині її. Вона відчувала, що зараз знаходиться на роздоріжжі. Що буде далі?

В цей момент Артем увійшов до кімнати. Його важкий крок знову викликав у Сандри змішані відчуття. Вона підняла голову і зустріла його погляд.

— Ти не замислювалась, чому ти стала такою цікавою для мене? — запитав він, стоячи біля дверей. У його голосі не було ані сліду звичного холоду чи байдужості. В його очах можна було побачити щось нове — цікавість і злегка приховану агресію.

Сандра посміхнулася, її погляд став більш ніж холодним, але в ньому була деяка доза виклику.

— Може, це тому, що ти не звик, щоб хтось тобі кидав виклик, — сказала вона, спокійно піднявшись з ліжка і підійшовши до нього. Її голос був рівним, але в ньому звучала тонка насмішка. — Ти ж звик, що все повинно бути по твоєму. Так? Але я не така, як усі інші.

Артем здивовано звузив очі, наче досліджував кожен рух її тіла. Він не відповів, але його міміка видала невдоволення. Йому не подобалося, що вона поводиться так безтурботно, не звертаючи уваги на його поведінку.

— Ти знаєш, що я завжди на першому місці. І це не зміниться, — сказав він різко, намагаючись знову взяти контроль над ситуацією.

Але Сандра вже не мала наміру дозволити йому залишатися єдиним в її світі. Вона поглянула на нього з тим самим викликом, який відчувала всередині, і сказала:

— Це ми ще подивимось, хто кого покохає. Ти не можеш керувати всім, Артеме. Може, тобі варто це зрозуміти.

Сандра вперше сказала ці слова не для того, щоб просто відстояти свою незалежність, а щоб показати йому, що вона не боїться вступати в гру, де правила визначає не він. Вона була готова до цього. І якби навіть це все було лише частиною контракту, вона була готова змінити правила гри, коли тільки захоче.

Артем відчув, як його серце знову почало битися швидше. Всі його попередні стратегії йому більше не допомагали. Це не була та дівчина, яку він звик контролювати, і це починало йому не подобатися.

Сандра підняла погляд і подивилася на нього.

— Ти кажеш, що я просто частина угоди, але зараз ми з тобою не в бізнесі, — її голос був твердим. — І якщо тобі це не подобається, це твої проблеми. Я більше не твоя іграшка, Артеме.

Її слова, здавалося, вдарили по його самолюбству, як холодний душ. Він стояв кілька секунд мовчки, не знаючи, що сказати. Така реакція від Сандри була чимось новим для нього.

Але його амбіції не дозволяли йому здатися. Він лише посміхнувся з досить холодною усмішкою і спостерігав за нею з боку.

— Можливо, тобі варто вчити мене грати за твоїми правилами, — відповів він. І хоча в його голосі звучала насмішка, Сандра побачила, що він більше не впевнений у собі, як раніше.

Вона не могла не помітити, як його слова насправді приховують бажання повернути ситуацію на свою користь. І це її підбадьорювало. Вона більше не була просто беззахисною частиною цього контракту. Вона ставала активним учасником цієї гри.

— Я спостерігатиму, — тихо сказала вона, повертаючись до дзеркала. — І, можливо, коли все це закінчиться, ти зрозумієш, що не кожна жінка готова жертвувати своїми принципами заради бізнесу.

Артем не відповів. Він лише підійшов до дверей і, зупинившись на мить, обернувся до неї:

— Побачимо. Це ще не кінець, Сандро.

І вийшов.

Сандра залишилася наодинці з собою, посміхаючись. Вона була готова до наступного кроку. І хоч це було лише частиною її гри, вона відчувала, що це ще не кінець. Не для неї. І точно не для нього.