Деріка Лонг - Випадкова наречена, Деріка Лонг

Сандра намагалася не думати про ту ніч. Вона запевняла себе, що нічого особливого не сталося. Так, Артем доторкнувся до неї, так, вона не відштовхнула його, але це не означало нічого. Просто гра. Просто спроба перевірити її межі. Вона сама собі не дозволить втрапити в цю пастку.

Артем же поводився так, ніби нічого не змінилося. Він був спокійний, навіть занадто. Не натякав на їхню близькість, не намагався повторити спробу торкнутися її. Це дратувало Сандру більше, ніж якби він почав фліртувати.

Але те, що він не діяв прямо, не означало, що він відмовився від своїх ігор.

— Готуйся. Сьогодні ми виходимо у світ.

Артем з’явився в  кімнаті, не постукавши. Як завжди. Сандра навіть не здригнулася — вже звикла. Вона підняла на нього очі, трохи здивована:

— Куди це?

— Один важливий захід. Вечеря для бізнесменів. Я маю бути там. І ти теж.

— Я? Артеме, ти ж прекрасно знаєш, що я ненавиджу ці ваші світські тусовки.

— Так, знаю. Але ти моя дружина. І сьогодні ти повинна мене супроводжувати.

Він сказав це так упевнено, що Сандра ледве втрималася, щоб не закотити очі. Вона вже не раз помічала, що Артем просто насолоджується тим, що змушує її робити щось проти її волі.

— Я нічого тобі не винна, — кинула вона.

— Хм... Упевнена? — він хитро всміхнувся.

Вона відчула, як серце пропустило удар. Артем знав, що сказати, щоб змусити її засумніватися.

— Добре. Я піду. Але не думай, що мені це подобається.

— Я і не сподівався, що тобі сподобається, — спокійно відповів Артем. — Але буде цікаво. Повір мені.

Вона не очікувала, що все буде так... незручно.

Захід проходив у дорогому ресторані, в залі було багато впливових людей. Сандра, звичайно, розуміла, що її роль тут — просто красива картинка поруч із Артемом. Вона навіть була готова до цього.

Але вона не була готова до того, що тут буде Мія.

Рудоволоса секретарка Артема була у вечірній сукні, що підкреслювала її фігуру, а її погляд, спрямований на Сандру, був абсолютно самовпевненим.

— О, який сюрприз! — Мія підняла келих, коли підійшла ближче. — Я думала, Сандра уникає таких заходів.

— Цього разу вона не змогла відмовитися, — Артем спокійно всміхнувся, легко поклавши руку на талію Сандри.

Це був жест володіння. Він зробив це демонстративно, і Сандра зрозуміла, що гра вже почалася.

— Я сподіваюся, що тобі подобається наш вечір, — Мія звернулася до Сандри.

Сандра відповіла їй такою ж холодною усмішкою:

— Чудовий вечір. Особливо компанія.

Мія тільки усміхнулася і перевела погляд на Артема.

— Я рада, що ти прийшов, Артеме. Вже думала, що доведеться нудьгувати без тебе.

Вона явно фліртувала. І, що найгірше, Артем не поспішав її зупиняти.

Сандра відчула, як у грудях з’являється легке, але нестерпне відчуття. Їй не сподобалося це. Їй не сподобалося, як Артем дозволяв Мії поводитися, ніби між ними щось було.

Артем перевів погляд на Сандру, і в його очах промайнув лукавий блиск.

Він робив це спеціально.

Він хотів побачити її реакцію.

Сандра вирішила не сидіти склавши руки.

Вона зробила вигляд, що абсолютно спокійна, і почала фліртувати з одним із гостей.

— Давно знайомі з Артемом? — запитав він.

— О, так... Дуже довго, — Сандра посміхнулася, роблячи ковток вина.

— І як воно, бути його дружиною?

— Цікаво, — відповіла вона, намагаючись не дивитися в бік Артема.

Але вона відчувала його погляд.

Вона знала, що він дивиться на неї.

Коли вона підвела очі, то побачила, що Артем справді спостерігає за нею. Його погляд був спокійним, але в ньому було щось небезпечне.

Він розумів, що вона грає проти нього.

І йому це подобалося.

Коли вони повернулися додому, Сандра зітхнула з полегшенням.

— Вдалий вечір, правда? — голос Артема звучав розважливо.

— Дуже вдалий, — вона різко зупинилася і повернулася до нього. — Ти отримав, що хотів? Побачив мою реакцію? Сподобалося?

Він дивився на неї спокійно, а потім раптом зробив крок ближче.

— А тобі сподобалося?

Вона не відповіла.

Її серце калатало.

Артем нахилився ближче, його губи майже торкнулися її вуха.

— Не бійся, Сандро. Все тільки починається.

Вона різко відступила, намагаючись приховати, як її трясло.

Він посміхнувся.

Ця гра ще не закінчилася.

Далі буде…❤️ 

Підписуйтесь та додавайте книгу в бібліотеку

Кінець