Максим Іванович Дідрук - Теорія неймовірності, Максим Іванович Дідрук

гравітаційна. Тобто подіяти на мозок зоря може лише в один із цих способів. Сильна та слабка взаємодії відпадають одразу, бо набувають вияву тільки в масштабі атомних ядер.

Гравітація також не підходить, бо швидко слабшає з відстанню. Гравітаційний вплив Сонця за межами Сонячної системи зникаюче малий, що вже й казати про зорі, які перебувають за тисячі світлових років. Виявом електромагнітної взаємодії слугує, зокрема, світло, яке випромінює зоря. Воно таки доходить до нас — інакше ми б її не бачили, — проте надзвичайно слабке. Екран смартфона в найтьмянішому режимі випромінює на порядок більше світла, ніж надходить на Землю від найяскравішої зорі на нічному небі. Якщо ви вірите, що сузір’я впливають на вашу долю, отже мусите вірити, що значно більший вплив на неї здійснює мікрохвильовка на вашій кухні чи ліхтар у вас під будинком.

Те саме стосується ретроградного Меркурія. Зворотний рух Меркурія на нічному небі — це просто оптична ілюзія, зумовлена різницями в кутових швидкостях і особливостями розміщення орбіти Меркурія щодо орбіти Землі. На той момент, коли Меркурій починає рухатися назад, нічого в Сонячній системі не змінюється. Взагалі. Всі планети й далі рухаються своїми орбітами, як рухалися завжди. Відповідно, що ретроградний, що не ретроградний Меркурій ні на що не впливають.

У світі сьогодні вистачає проблем. Глобальне потепління, що набирає обертів. Поширення бактерій, резистентних до антибіотиків, яке загрожує перекреслити всі досягнення медицини. Розквіт популізму, що штовхає світ у неконтрольоване піке. Людство справді має чим перейматися впродовж наступних десятиліть. То хоча б астрологію залишмо в минулому.

Ну серйозно.

ГМО

80 % українців ставляться до ГМО різко негативно. Це результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group. Дивуватися нема чому. Гугл у списку результатів як відповідь на запит про ГМО відразу після вікіпедійної статті видає посилання на матеріал, де написано, що «споживання ГМО веде до безпліддя, вибуху онкологічних і ракових захворювань, генетичних каліцтв, алергічних реакцій, збільшення рівня смертності тощо». Словосполучення «онкологічних і ракових захворювань» уже дещо говорить про рівень статті, але далі автор додає: «Генна інженерія нещодавно занесена Ватиканом до переліку смертних гріхів». І це — вдумайтеся лишень — одна з найрелевантніших, на думку пошукового алгоритму, гугл-публікацій на тему ГМО в нашій країні.

Зайве казати, що ніщо з переліченого не відповідає дійсності. ГМО не зумовлюють виникнення безпліддя, не спричиняють генетичних каліцтв (хай там що це таке) і здатні призводити до онкологічних захворювань не більше за немодифіковані продукти. Всі ці закиди — вигадки. Навіть щодо Ватикану. Влітку 2017-го Папа Римський Франциск у листі до єпископів про використання продуктів для причастя офіційно дозволив споживати хліб і вино, виготовлені із застосуванням ГМО-продуктів.

То чи справді ГМО принаймні чимось небезпечні?

Генетично модифікований організм — це організм, ДНК якого штучно відредагували. Побутує думка, ніби історія ГМО починається із сімдесятих років минулого століття, проте люди змінюють геноми свійських тварин і рослин задля покращення їхніх властивостей від часу зародження сільського господарства, тобто понад вісім тисяч років. Просто зараз ми це робимо методами генної інженерії — швидко та цілеспрямовано, а раніше досягали завдяки повільній селекції, більше покладаючись на випадок.

Наприклад, нектарин — це ГМО, попри те, що жодний учений не копирсався в його геномі. Нектарин є результатом старої доброї селекції, та це не змінює того факту, що нектарин — це генетично модифікований, витриваліший і стійкіший до шкідників персик.

Кукурудза — навіть та, зерна якої не покращували в мікробіологічній лабораторії, — також ГМО. Качани природної, немодифікованої кукурудзи, яку одомашнили індіанці Центральної Америки 8700 років тому, були завбільшки з палець і мали такі крихітні зернята, що їх ледве вдавалося розжувати.

Тож якщо генетичне модифікування не шкодило людям упродовж восьми тисяч років, важко зрозуміти, чому воно шкодитиме зараз.

Можна заперечити, що наведені приклади стосуються селекції, а це ніби як природна зміна ДНК, тоді як чиста генна інженерія начебто ризикована непередбачуваними наслідками. Один із найбільших страхів щодо ГМО пов’язаний із тим, що споживання генномодифікованих продуктів якось вплине на ДНК. Вживлені гени вийдуть із-під контролю та поширяться організмом. Але це припущення абсурдне. Так, методи генної інженерії різні, серед них, зокрема, знайдуться й такі, що засновані на використанні бактерій і вірусів, здатних переносити гени в клітини. Проте в кінцевому продукті, вирощеному після модифікації, цих бактерій чи вірусів немає. Купуючи автомобіль, ви не отримуєте ще й механіка, який складав його за конвеєром.

Погляньмо на ситуацію з іншого боку. Деактивацією чи зміною певних генів у ДНК людини можна вилікувати чимало хвороб, ось тільки успіхи на цих теренах поки що незначні. Причина в тім, що змінити ДНК в усіх клітинах тіла — завдання немислимої складності. Цього важко досягти навіть із надсучасним обладнанням і мільйонами доларів фінансування. Тому думати, що з’ївши ГМО-огірок чи шоколадний батончик, який містить генномодифіковану сою, підчепиш якийсь лихий ген, що перетворить тебе на генетичного покруча, щонайменше наївно. Якби щось таке було правдою, лікарі давно застосовували б цю методику для лікування раку та різноманітних вроджених генетичних захворювань.

Попри все, в Україні ГМО заборонені. Всі без винятку. Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» забороняє обіг ГМО-продуктів, які не було внесено до спеціального Державного реєстру ГМО. На сьогодні в цьому реєстрі не міститься жодного запису. Жодного сорту сільськогосподарських рослин, жодної породи свійських тварин. Це, звісно, не означає, що в Україні ГМО немає. Фермери — не політики, вони давно збагнули переваги новітніх сортів, і, за неофіційними даними, близько 80 % сої та 10 % кукурудзи в Україні вирощують із генномодифікованого насіння.

Але й це ще не все. Україна стала першою державою у світі, що зобов’язала виробників та імпортерів харчових продуктів ставити позначку «без ГМО» на пакуванні всіх харчових продуктів, навіть тих, які ГМО не стосуються абсолютно. Наприклад, на пачках солі чи пляшках алкоголю. У солі та в спирті немає ДНК, але от депутати вважають, що є, і редагувати його не можна.

Можна уявити, як воно відбувалося. Якийсь парламентарій увів у рядок пошуку гуглу ГМО, пропустив посилання на вікіпедію та прочитав, що Ватикан оголосив генну інженерію смертним гріхом. Після чого помчав писати проєкт закону про заборону ГМО. Ну бо смертний гріх же ж. Сам Папа сказав.

Якщо серйозно, то така категоричність засмучує. У Китаї, Індії, Японії та США, у країнах Латинської Америки ГМО-культури застосовують повсюдно. І постійно працюють над