astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

- Туди, де можна влаштуватися на посаду менеджера. У Астрополісі є повно планетоїдів-курортів, тому на одному з них я і хочу «осісти».

- Було б непогано.

- Тоді, ще сьогодні перегляну вакансії та замовлю квиток, - задоволено посміхнулась Пона, - а ти, тату, відпочивай і ні про що не хвилюйся.

- Якби ж я міг, доню, але спробую, - втомлено промовив Леонід Мінакіс і вкотре сумно посміхнувся.

На цьому розмова батька з донькою закінчилась. Та зрозуміла, що він справді втомився, тому вирішила якнайшвидше залишити його у спокої і більше не хвилювати. Вона повернулась до своєї кімнати і таки почала проглядати у загальній інформаційній мережі пропозиції від різних курортних центрів Астрополіса.

Їх було безліч, тому після кількох годин перегляду Пона втомилась і так нічого не змогла обрати. Вона вирішила перепочити і заплющила очі, а потім навмання тицьнула пальцем у голографічний екран. Відразу ж за її вухом «ожив» контур зв’язку* – це був виклик робота-оператора з відділу кадрів такої собі туристичної бази «Луна-202».

Зв'язок відбувся моментально, після чого зухвала машина тараторила як навіжена, повідомляючи їй різну інформацію, що стосувалася туристичної бази і умов роботи, переваг та бонусів, які пропонував роботодавець своїм працівникам. Вона терпляче слухала, хоча, насправді, її усе це мало цікавило. Радувало лише те, що її готові були взяти на роботу негайно, без випробовуваного терміну і вона нарешті без будь-яких перешкод зможе покинути Землю.

Посада менеджера Пону цілком влаштовувала, хоч оклад був доволі скромним. Але вона дала свою згоду, після чого робот-оператор повідомив їй, що переліт до місця роботи вже оплачений і місце на рейсовому зорельоті зарезервоване. На радощах дівчина відразу ж перервала зв'язок і з реактивною швидкістю почала пакувати свої речі у валізи.

Коли ж справу було зроблено, вона дістала з схованки дві металеві фляжки та вкрадену з домашнього бару пляшку з коньяком. Важко зітхнувши, вона почала переливати її вміст до фляжок. Те, що залишилося на дні, Пона допила, після чого заховала свої алкогольні припаси між речами у одній з валіз, а потім розляглася на ліжку і відразу ж міцно заснула.

Рано-вранці наступного дня її розбудив галас, який зчинила її мати. Таке було майже кожного ранку, але цього разу вона кричала занадто голосно. Причиною цього виявилися новини про арешт майна їхньої родини. Також виявилося, що на її банківському рахунку зовсім не було коштів і це її, м’яко кажучи, дуже розчарувало.

Звикнувши до постійного гучного невдоволення та скарг матері, Пона мабуть і не звернула б уваги на її лемент, якби вкотре не почула ім’я герцога Семакі. Її мати ледь не вила від люті і звинувачувала його у всіх своїх бідах та проблемах. Не уникли її гніву батько та старший брат дівчини. Мабуть тому під кінець її крики стали занадто голосними.

Потім іще добрих півгодини Утопія Мінакіс скаржилася на свої фінансові проблеми Кассандрі, а оскільки Пона не чула її голосу, то здогадалася, що та тихенько втекла. Скоріш за все тому, що знала про те, що мати тепер проситиме гроші у неї, а її чоловік навряд чи погодиться на фінансову допомогу настирній тещі.

 _____________________________________________________________________________

контур зв’язку* - пристрій зв’язку широкого радіусу дії, імплантат ( буває внутрішньосистемний, міжгалактичний, міждоменний) біо-мікросхема з псі-виходом на Всесвітню мережу зв’язку, частиною якої являються чужорідні штучно вирощені нейрони з тканин інопланетних створінь, які мають здатність налаштовуватися на будь-які надшвидкісні мережі зв’язку. В залежності від ціни, може містити інші корисні складові, зокрема, лінгво-імплантати – пристрої-перекладачі підвищеної лінгвістичної адаптації.  (фантастичне).

Після такого галасу, дівчині вже зовсім не хотілося спати, тому вона встала з ліжка і полізла до іншої схованки, яку заздалегідь облаштувала у коробі для декоративних подушок. Похмілля неабияк псувало їй настрій, тому вона дістала пляшку з міцним лікером і зробила кілька великих ковтків.

Відчувши невелике полегшення, Пона випила іще, а потім повернула майже порожню пляшку до схованки. Потрібно було вирушати до космічного порту у Парадізо. Саме звідти у зазначений час відправлявся космічний човник до рейсового зорельота, який мав доставити її до місця призначення.

Одягаючи халат, вона також подумала про те, що варто було б повідомити про свій відліт батька, але згадавши про ранішній скандал, вирішила не турбувати його. Скоріш за все, мати вже встигла зіпсувати йому настрій, тому вона сповістить його вже тоді, коли опиниться у Астрополісі, на туристичній базі планетоїда Луна-202.

Коли дівчина зайшла до ванної кімнати і побачила у дзеркалі своє спотворене темним синцем обличчя, то вкотре пошкодувала про те, що не відвідала домашню медісек-камеру і тепер у такому вигляді доведеться летіти до Астрополіса, а це неабияк могло зіпсувати перше враження роботодавця, який вирішив взяти її на роботу, як тільки він побачить її. І, як на зло, набряк сходив не так швидко, як їй того хотілося.

- Спробую знайти медісек-камеру на тому бісовому планетоїді і звести цей клятий синець іще до того, як прибуду до туристичної бази. Сподіваюся, що там така швидко знайдеться… Чомусь мені здається, що це місце розміщене не у кращій частині даного космічного мегаполісу… - бурмотіла дівчина, востаннє критично оглядаючи своє відображення у дзеркалі. Потім вона пішла приймати душ, сподіваючись на те, що він збадьорить її.

Час минав надто швидко, тому більш-менш привівши своє тіло до ладу, Пона пішла одягатися до окремої гардеробної кімнати. Рожева шубка з екологічного хутра, яку вона вимушено поцупила у чужій квартирі тепер висіла у її шафі і була доказом учорашніх пригод у одному з підхмарних районів пуну Магр. На жаль, про них вона і досі нічого не пам’ятала, хоча розуміла, що бажано було б повернути цю яскраву річ її власниці, але на це у неї вже не було часу.