Марті - Тарзан, Марті
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
**Місце**: Маєток Едварда в колоніальному місті (флешбек), потім повернення до джунглів.
**Час**: Флешбек — Генрі ~10 років, 25 років тому; сьогодення — ніч у джунглях.
---
**[Джунглі — Табір, ніч]**
Вогнище ледве горить, Генрі (~30 років) сидить один, стискаючи медальйон із прологу. Джейн спить неподалік, Блейк дрімає на варті. Генрі дивиться в темряву, його обличчя напружене. Камера наближається до його очей — і світло вогню розмивається в затемнення.
**[Флешбек — Маєток Едварда — Кабінет, день]**
Маленький Генрі (~10 років, худий, із великими очима) стоїть перед Едвардом (~30 років, ще молодий і здоровий). На столі лежить мисливський ніж — той самий, яким Едвард убив брата. Едвард тримає лист, його обличчя спотворене гнівом.
**ЕДВАРД** *(кричить)*
Ти знову провалився! Твій учитель каже, ти слабкий, повільний!
Генрі опускає голову, його руки тремтять.
**ГЕНРІ** *(тихо)*
Я намагався, батьку...
Едвард кидає лист на підлогу, хапає Генрі за плече і трясе його.
**ЕДВАРД**
Намагався? Твій дядько Джон ніколи не "намагався" — він був кращим! Завжди кращим за мене! А ти... Ти ганьба.
Генрі здригається, але не плаче. Едвард відштовхує його, показуючи на ніж.
**ЕДВАРД**
Візьми його. Докажи, що ти не слабак.
Генрі простягає руку, але вагається. Едвард б’є його по обличчю — різкий ляпас. Генрі падає, тримаючись за щоку.
**ЕДВАРД** *(холодно)*
Ти ніхто, поки не станеш ідеальним. Запам’ятай це.
Камера показує очі Генрі — біль змінюється рішучістю. Він повільно піднімається, стискаючи кулаки.
**[Перехід — затемнення]**
**[Джунглі — Табір, ніч]**
Генрі різко відкриває очі, повертаючись до сьогодення. Він стискає медальйон так сильно, що пальці біліють. Камера показує його обличчя — гнів, змішаний із болем.
**ГЕНРІ** *(шепоче сам собі)*
Я не слабкий. Я кращий за нього. Кращий за всіх вас.
Він піднімається, кидає медальйон у кишеню й бере мушкет. Блейк прокидається, здивовано дивиться.
**БЛЕЙК**
Що ти робиш?
**ГЕНРІ** *(холодно)*
Готуюся. Завтра ми його візьмемо. Я закінчу це.
Генрі відходить до краю табору, дивлячись у джунглі. Камера показує його силует на тлі темряви — одинокий, але непохитний. Десь далеко лунає вовче виття.
**[Затемнення]**
Тільки звук вітру й тріску гілок.
---
###
Примітки:
- **Атмосфера**: Емоційна у флешбеку, напружена в сьогоденні. Контраст між дитячою слабкістю Генрі й його нинішньою жорстокістю.
- **Діалоги**: Едвард — грубий і владний, Генрі — тихий у минулому, холодний у сьогоденні.
- **Символізм**: Ніж і медальйон — зв’язок із прологом, нагадування про його травму й мету.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тарзан, Марті», після закриття браузера.