Анна Джейн - Остання сакура , Анна Джейн

Тео подивився на Лідію, і його серце наповнилося відчуттям тепла. Її слова мали глибокий зміст. Він розумів, що з кожним вибором не лише творив свій шлях, а й допомагав іншим знайти свій.

— Але як я можу знати, що зробив правильний вибір? — запитав він, розмірковуючи. — Як зрозуміти, чи не зруйную я все, що створив?

Лідія посміхнулася, її очі світлилися розумінням.

— Ти не зруйнуєш того, що створюєш, Тео. Це лише частина твоєї еволюції. Кожен вибір, навіть якщо він здається помилковим, веде до нового розуміння. Ти вчишся на своїх діях і рухаєшся вперед, змінюючи реальність у кожному моменті.

Тео відчував, як його сумніви починають розчинятися. Його шлях вже не був таким страшним і заплутаним. Він більше не стояв перед вибором між хорошим і поганим. Він вибирав те, що було важливим для нього в цей момент, і це було достатньо.

— Я готовий продовжити, — сказав він, відчуваючи, як його серце наповнюється новою енергією. — Я готовий створювати нові реальності.

Лідія кивнула, і на її обличчі з'явилася ніжна усмішка.

— Ти вже це робиш, Тео. Ти створюєш реальність, в якій кожен вибір важливий, в якій ти і твоя історія — це одна безмежна можливість.

Вони йшли разом, але тепер Тео відчував, що він більше не сам. Він був частиною чогось більшого, і кожен крок, який він робив, був частиною більшої картини.

Світ навколо них поступово змінювався, як картина, що оживає під пензлем художника. Кожен колір, кожна лінія, кожен штрих створювали новий контекст. І Тео розумів, що він — це художник, і його вибори — це мазки, які створюють цілу всесвітню галерею.

З часом він відчув, що перед ним з'являється нова фігура — це був Андреа. Він спостерігав за ними з поглядом, сповненим мудрості.

— Тепер ти бачиш це, Тео, — сказав Андреа, — і розумієш, що шлях, яким ти йдеш, нескінченно великий. І кожен твій вибір впливає на більше, ніж ти міг собі уявити.

Тео кивнув, не зупиняючись.

— Я більше не боюся вибору, — сказав він тихо. — Я просто йду вперед.

І так, крок за кроком, він йшов, створюючи нові світи, відкриваючи нові горизонти для себе і для всіх, хто буде йти за ним. В кожному його рішенні було щось більше, ніж просто вибір. Це була еволюція, що тягнулася через нескінченність, через всі можливі реальності, що лише чекали, коли їх створять.

І тепер Тео розумів: шлях — це не кінець, це процес, що триває вічно. І кожен його крок був частиною цього нескінченного руху.

Тепер він мусить жити за двох.

Кінець