Хелен Куб - Кохання за угодою, Хелен Куб

Дочка секретаря мера - Естель, ніколи не була для свого батька цінною. Батько заради зв’язків підписує угоду про шлюб Естель з спадкоємцем Тріади Ейденом і віддає неї йому в руки. Сантіно - батько Ейдена, просить заради дівчини розірвати стосунки з його тимчасовою пасією - Лейлою, проте Ейден і сам змінює своє ставлення до шлюбу,побачивши Естель вперше. Після кількох днів, ці двоє зближуються і навіть встигають закохатися, проте в руки Тріади потрапляють фотографії Естель, за нею стежать. Звинувачуючи Ейдена в неналежному виконанні угоди, брат Естель - Артур, розриває контракт і віддає заміж за сина мера Вінса. Під час пориву злості Ейден розстрілює присутніх і відштовхує цим від себе Естель. Чи зможе він знову отримати її довіру? І чи стане Естель Донною Тріади?

Очікувана жорстокість.

— Я не зможу поїхати з вами на таку важливу подію в твоєму житті, доню, - батько сидів за столом і сказав це абсолютно спокійно.

   У їдальні запанувала тиша.                                                                                                    

— Ну звісно, татусю, - так само байдуже відповіла Естель. 

   Її стосунки з батьком були напруженими та тяжкими. Один із прикладів, де дочка перейняла модель поведінки та характер батька. Містер Джейкоб Дігорі був людиною діловою та байдужою. Маючи двох дітей, він приймав лише брата Естель - Артура, коханого і довгоочікуваного спадкоємця. Займаючи посаду секретаря мера та будучи його правою рукою, усе, що шукав батько - це зв’язки. Навіть рідну дочку він силоміць видавав заміж за сина мафіозі - заради зв’язків і у кримінальному світі. На 18-річчя дочки він подарував шлюбний договір, підписаний двома сторонами і під дулом пістолета змусив поставити свій підпис. Кілька місяців пролежала Естель у лікарні від зневоднення та депресії. Тепер, маючи повних двадцять три роки, море комплексів та страх у серці, вона ненавиділа батька, проте піти проти боялась. Він міг замкнути її у підвалі чи відлупцювати за непокору. Рідний брат Джейкоба був його повною протилежністю. Чарльз завжди ставав на захист Естель і не раз вступав у конфлікт з братом. Навіть зараз він сидів блідий, мов стіна, наче це його дочку видають заміж.                                  

— Я що, почув ноту непокори, чи мені здалося? - трохи голосніше запитав батько. 

  Всередині дівчини почалась боротьба: біль, який змушував прикусити язика і внутрішній стержень, якого жодні події досі не зламали.

—  Кажу: я не здивована. Тільки ти міг так поступити. Видати дочку за невідомо кого. Супер, татусю, дякую! - батько вже підірвався з місця, але Артур перехопив його рукав.                                                          

— Не можна. Завтра веземо її до Алівери, - Естель          з батьком довго дивились одне одному в очі, доки батько не сів на місце.                                                        

—  Твоє щастя, Естель, - сказав батько.                                                                             

— Ти отримаєш своє, сестро. В сім’ях мафіозі до жінок ставляться ще гірше, - Естель мовчки колупалась у тарілці, наче слова брата були пустими звуками, - чув навіть, що наречену спадкоємеця можуть ґвалтувати усі, кому він тільки дозволить, - від самої думки про статевий акт з незнайомим чоловіком викликало рвотний рефлекс. При згадці про ґвалтування Естель завмерла і ковтнула слину.        

— Я співпрацював з мафіозі якийсь час тому, - втрутився дядько, - зґвалтування відбуваються в тому випадку, якщо наречена виявляється не цнотливою. В інших випадках, спадкоємець проявляє повагу до супутниці, адже у майбутньому вона народить йому дітей. Впевнений, що і це вже застаріло. 

  Естель ледве помітно усміхнулась до дядька, наче дякуючи за таку необхідну зараз підтримку.                

— Через твою м‘якотілість Бог так і не нагородив тебе дітьми, Чарльзе, - сухо сказав Джейкоб.                        

— Хм, а через твою жорстокість твоя дружина наклала на себе руки, - вони зустрілись очима. Від злості, яка розривала батька, серце Естель співало. 

Мама Естель вистрибнула з вікна третього поверху і вона ненавиділа її. Як можна було принести в цей світ двох дітей і залишити самих біля такого тирана?      

— На цій прекрасній ноті я йду спати, - з цими словами дівчина встала та направилась до своєї кімнати.

  Стискаючи ключ від кімнати у руці, перевіривши, що всі штори надійно закрили вікна, а слуги перестали шастати по коридорі, Естель впала обличчям у подушку і гірко заплакала. Серце розривало почуття безвиході та образи. Скільки вона так проплакала - вона не знала, проте розуміла, що якщо завтра щось піде не так, батько її просто вб’є. Зібравшись з силами, Естель роздяглась і попрямувала в душ. Проходячи повз дзеркала вона раптом затрималась. Зовнішністю Естель могла похизуватися: чорне, блискуче волосся, аж до пояса,  густі брови і вії, зелені очі, маленький носик і пухкі губи. Худенька шия з впадинами біля ключиць, пишні груди і тонка талія. Лише широкі бедра псували картину, хоча довгі ноги цей недолік приховували. В очах стояла така злість і такий сум. На кого? На себе? На навколишній світ? Естель не знала, хоча і вирішила для себе, що майбутнього чоловіка вона до себе не підпустить, хай як би це для її обернеться. Втікати з однієї клітки в іншу? Маячня! Вставши під гарячі струмені води, вона закрила очі і до самого ранку старалась не думати про своє, власне майбутнє.

                                                           

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍