Світ не вибухнув — він зламався тихо. Артем — не герой. Не месник. І не пророк. Він був добровольцем, який загинув. Але не зник. Бо щось — залишилось. У країні, де втомились від слів і навчилися боятись тиші, він повертається. Не щоб рятувати. І не щоб карати. А щоб торкнутись. І кожен, кого він торкнеться — бачить себе. Таким, яким себе забув. Це не історія про

Історія коротка про ліс.....

Зима. Мороз скував землю. Сніг падає повільно, мов прикриття для людського болю. Україна в крові й надії. Роки війни, боротьби, втрат. Але душа не здається.

.

отсутствует

Коротке оповідання, сповнене осіннього смутку. Втрачати тих, кого ми любимо завжди боляче.

♥️♥️♥️

Доброго ранку.У мене до вас є розмова. Чи можливо зустрітися з вами особисто і обговорити перевірку лісопилень Антона Миколайовича? - Ви будете цим займатися? - Так. - Особисто зустрітися я не можу. - Окей, тоді давайте телефоном. - На перевірку лісопилень у мене піде приблизно місяць. Вас це влаштовує? - Ні. - Ну ви ж розумієте, що якщо вам потрібна повна і якісна

Можна втекти від реальності, у якій світ та все, що ти колись любив, піддається стрімкій руйнації, але втекти від себе не вийде ніколи. Історія розповідає про самознищення та про внутрішню боротьбу без можливості на виграш. Як вчинити правильно, коли ти стаєш в’язнем власних думок і вони стають окремою від тебе частиною?

Це історія одного важливого дня, сповненого теплоти, юнацтва і слів, які так і не були сказані вголос. Попередження: в оповіданні немає 18+, ця відмітка тут виключно тому, що це слеш.