Він був моїм першим коханням. Помічник мого батька. Дорослий, дотепний, чарівний, і недоступний. Для нього я наче молодша сестра, якій можна давати поради, постійно глузуючи, але несподівано він пропонує підвезти мене на випускний...

Що робити, коли ти маєш дві подоби: кінську й людську? А одягу не маєш... Пошукати когось, хто тобі його намагічить? Краще так, ніж отримувати кожного разу на горіхи, м'яко кажучи. Веселий бонус до "Стихійного лиха"

— Ви хто? — збентежено запитала. — Наречений… Дівчини яка зраджує мені з твоїм нареченим. В день свого примусового весілля я точно не очікувала, що до мене заявиться незнайомець з подібною заявою. Проте здогадавшись, що мене насильно видають заміж, події набувають негаданого повороту. Він дає мені зробити власний вибір. Пропонуючи мені прихисток і помсту. Та я точно

Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи.

Зрада - то одне з найтяжчих випробувань у житті людини. Чому? Мабуть, через те, що зраджують нам ті, від кого ми того не чекаємо, а саме важливі та дорогі люди... - Це твій наречений, доню! Як ні в чому не бувало, повідомляє мені батько. У мене шок... - Як це... Що? Батьку, скажи мені, що ти так жартуєш?! - Ні, це не жарт, Олівія! Вибач, але тобі доведеться вийти

Його величності готували за дружину лагідне янгольське створіння з ідеальними манерами, але… сталася помилочка — на її місці опинилася я. З янгольського у мене лише миле личко. Я з дитинства була зірвиголовою та бунтаркою, я настирлива і маю розряд дзюдо. Зовні його величність гарний як бог — як я люблю: енергійний і нахабний. Ось тільки в його картині світу

СПОЙЛЕР!! Якщо Ви не читали попередню книгу, то раджу для початку ознайомитися з нею аби уникнути СПОЙЛЕРУ. Декілька років тому Елізабет отямилася в лікарні. Вона не могла згадати своє ім'я та лікар повідомив, що чоловік, який доставив її сюди надав документи та медичну карту. У паспорті її ім'я вказане "Елізабет Крайте". Це єдине, що тепер вона знала про

Він — господар свого життя, власник стриптиз-клубу та акціонер. Владний, гордий, амбіційний. В нього є маленький фетиш — він полюбляє підкоряти інших своїй волі. Вона — помічниця генерального директора найуспішнішої компанії міста. Незалежна і горда красуня, яка має все і яка забезпечує себе сама. В неї є один недолік — жахлива норовливість. Одного разу доля

- У тебе немає вибору. Зробиш усе, що я захочу, - відступаю, готова бігти. - З якої це радості? - Я намагаюся триматися, але голос тремтить. - Я можу зробити так, що тебе виженуть з універу і ти втратиш грант, - немає сумнівів, він все знає. - Чого буде варте твоє мовчання? - Жар його тіла змушує втиснутись у стіну. - Повного послуху, - його голос стає хрипким, а

Випадковостей не існує, твердила я поки не зустріла Руслана. Впевненого, гарного, розумного, багатого, мрія кожної дівчини. Він завжди отримува все, що хотів та кого хотів. Цього разу він захотів мене. Але що між нами почуття чи чергова гра ? Якщо це все - таки гра, то я не програю йому! - Ти багато собі дозволяєш? – ціджу. - А я так не думаю? - Тож подумай! - Собі