Рія Тас - Вмій програвати, Рія Тас

Випадковостей не існує, твердила я поки не зустріла Руслана. Впевненого, гарного, розумного, багатого, мрія кожної дівчини. Він завжди отримува все, що хотів та кого хотів. Цього разу він захотів мене. Але що між нами почуття чи чергова гра ? Якщо це все - таки гра, то я не програю йому! - Ти багато собі дозволяєш? – ціджу. - А я так не думаю? - Тож подумай! - Собі хоч не бреши, ти ж відчуваєш щось до мене? - Ти занадто високої думки про себе. - Хмм – розглядає – Не вірю, я бачу твої палаючи очі, твоє палке тіло, яке ще хвилину тому, було гаряче як лава. Відчуваєш! Відчуваєш! - впевнено говорить кожне слово.

Розділ 1. Привіт, лисичко!

Оля

Будильник вже втрете нагадує про себе, але я наполегливо його ігнорую. Ніяк не хочу вилазити з під теплої ковдри. Мій організм не готовий до такого. Субота – це день відпочинку, мій законний вихідний, а я маю їхати на роботу. Коли чую набридливу мелодію знову відкриваю одне око потім інше, потягуюся та намагаюся встати з ліжка, як важко мені не було б це зробити.

Поки Ніка ще спить, а Марго чаклує на кухні прямую до ванної кімнати. Жити з двома різними дівчатами буває дуже складно, але я не скаржусь, бо дуже люблю їх і вдячна їм, що вони теплять мій жахливий характер, а ще я можу розраховувати на їхню підтримку та допомогу.

Ми троє і всі дуже різні. Ніка – чуттєва, ніжна, хоче здаватися тією ким вона насправді не є. З дівчиною я знайома близько півтора місяці, згадую як вперше побачила її заплакану на лавці у парку і не змогла пройти байдуже, вона так гірко плакала, що я довго не могла зрозуміти, що вона говорить та яка причина її сліз, але як виявилася причина її сліз - чоловік. Чоловіки ще ті козли, їм краще не вірити.

Марго – творча натура, дуже спокійна, сором’язлива. З Марго ми знайомі вже два роки та разом орендуємо житло, познайомилися випадково, дівчина вступила у той у університет, де навчалася я і в одній зі студентських груп написала, що шукає співмешканку для спільної оренди квартири, я не довго думаючи написала її.

Ми довго притиралися один до одного, інколи мені хотілося вбити її. Я запальна, завжди говорю що на умі, намагаюся бути з усіма відвертою та гостра на язик. Тепер я думаю зрозуміло чому мені було важко будувати спільний побут з Маргошою, бо на дівчину як тільки голос повисиш, а в мене таке буває та одразу до сліз. Але з часом у нас з’явився баланс, ми йшли на поступки один одній, тепер Маргоша є невід’ємною частиною мого життя.

У мене не багато друзів, але якщо я впустила людино до себе близько то це назавжди так і з моїми дівчатами. Хоча совість мене інколи гризе, що я з ними не повністю чесна.

Прохолодний душ бадьорить, сон рукою зняло. Загальному на свій збір витрачаю близько півтори години. У відображенні дзеркала на мене дивиться приваблива, зібрана дівчина з гарними формами та рисами обличчя.

Я завжди подобаюся протилежній статі та вмію цим користуватися, коли потрібно. Обводжу губи червоною помадою і готово. Спідниця обтягує мої стегна, біла блузка з невеличким вирізом додає родзинки та загадковості і наостанок декілька капель моїх улюблених парфумів.

- Снідати будеш ? – одразу звертається до мене  Маргоша, як тільки я переступаю поріг кухні, дівчина жує печиво та переписується з Владом - своїм хлопцем. Що це саме Влад я впевнена на всі сто відсотків, бо лише коли вона йому пише, то так чарівно та загадково посміхається.

- Ні не буду, лише каву.

- А ти не бачила хто це вчора нашу Ніку підвозив? – відкладає телефон і дивиться на мене так ніби я на допиті, навіть трохи лячно, скільки напору. Маргоша з вагітністю стала іншою її все цікавить, все потрібно знати,  чимось схожа на мене, бо саме мені треба все знати, завжди.

- Ні, я вчора напевне вже годин у вісім виробилася. Директор агенції дістав цілий день вчора ганяв притому, що я йому не підпорядковуюся а тепер ще й вимагає у суботу працювати.

- Ох, може іншу роботу пошукає, бо після цієї ти така завжди втомлена повертаєшся, а ще зла – коли дівчина говорить останню фразу посміхається.

Тому що інколи вона говорить, що я завжди зла та сувора, ніби такою і народилася,  але тут все просто я скорпіон. Хоч всі і вважають, що скорпіони – злі, конфліктні і злопам’ятні люди, то це не так, можливо хіба що трішки. А взагалі я завжди чесна, вірна, віддана за своє уб’ю, якщо треба.

Я сильна натура. Я можу бути ніжною також, хоч багато хто говорить, що це не про мене, але це не правда. Для мене завжди важлива чесність, це як пунтик у мої голові. Я відчуваю брехню, і якщо мені брешуть, то це все розлучення та дівоче призвіще.

- Ні, звичайно тут хоч і роботи багато, зате заробіттня плата висока. Мені вистачає на себе ще й мамі відправити.

Я майже всі гроші відправляю матері для себе лишаю мінімум. Маргоші легко сказати звільнися, її батьки досить забезпечені допомагають її і Влад також. Хоча не дивлячись, що у Марго завжди є кошти та підтримка дівчина підробляє офіціанткою і це викликає повагу у її бік.

Я за роки свого життя мала багато підробітків від продавця – консультанта косметичного магазину до менеджера по роботі з клієнтами, навіть займалася вигулом собак я вам скажу ще те задоволення, особливо якщо ти гуляєш з мастифом більшим за тебе у два з половиною рази.

Насправді, я дуже люблю тварин, а особливо собак, але вигулювати чужих, які тебе не завжди слухаються, біжать по всіх можливих кущах, калюжак та заборонених територіях, а ти за ним, як навіжена.

 Роботи було багато та різної, бо гроші треба було якось заробляти, навіть за такий досвід що у мене був я вдячна, він мене закаляв, тепер я готова до всього.

Останній рік я працюю у дизайнерському бюро помічницею головного дизайнера. Робота не з легких, але я набираюся досвіду, проекти хоч і складні зате цікаві.

Я ще з дитинства мріяла стати модельєром шила одяг на ляльок, малювала, але коли вступила до університету чотири роки тому то обрала для себе напрямок  web- дизайн.

Деякий період, коли не могла бути фізично працювати, то робила це з дому, типу щось фрілансу. То прокачала свої скіли, як дизайнера, але на роботу без  досвіду ніхто не хотів брати за спеціальністю, а досвіду на фрілансі було замало.  Тому і приходилось деякий час працювати там де пропонували, було дуже складно, але я не жалілася.

- Дівчата, привіт – нашу розмову пориває вже зібрана Ніка, яка сьогодні також працює.

Далі ми обговорюємо кавалера Ніки та її складний вчорашній день.  Після ранкових посиденьок. Ми з Нікою збираємося на роботу, а Марго готується до побачення. Але біля під’їзду нас чекає сюрприз, а точніше Ніку у вигляді Максима Тітова – це кохання всього життя дівчини. Симпатичний, мужній, зрілий, але не у моєму смаку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍