Дракони, єдинороги та грифони колись населяли наш світ, коли магія була щоденною реальністю. Люди використовували чари для добрих справ, але темні сили почали загрожувати цьому миру. У сучасності Ліра, дівчина з маленького містечка, знайшла магічний камінь і перенеслася в чарівний світ, де зустріла дракона, що перетворювався на людину. Він пояснив їй, що вона

Він кохає її давно Вона обрала між коханням та обов'язком Доля дала шанс на щастя

Надломлений особистими негараздами хворий письменник пише в лікарні свій найкращий роман. Яка подальша доля митця та його твору?

"Дволикий шлях" - ця книга розповідає про те, що означає бути людиною. Вона досліджує природу людських емоцій, внутрішню боротьбу та шлях до самопізнання. Цей роман є нагадуванням про те, що кожен з нас здатен на зміни та зріст, а щирість із самим собою - ключ до істинного розуміння життя.

Героїня прагне розібратися у подіях минулого, пов'язаних зі своєї родиною. Дівчина їде до села з дивним пакунком, щоб зустрітися з тою, хто може відповісти на її питання, а, можливо, і когось врятувати.

Після подій на Зоряному острові, Лія та її команда поділяється, щоб наростити сили та продовжити свою боротьбу за свободу від тиранії демона Скаїра. Але Темний не збирається здаватися. Його злість розростається і через неї він чує голоси у своїй голові і слідуючи їхнім вказівкам, знаходить картину королів, від куди виривається небачена сила, яка з кожним разом

Вона щотижня приходить до своєї улюбленої кав'ярні, а він потай спостерігає за нею. Та одного дня дівчина з'явилася там у весільній сукні...

Саєн написав статтю, що зробила його знаменитим, шанованим, навіть заможним, стала щасливим квитком у прекрасне майбутнє, але та історія ще не завершена і вимагає продовження. Будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам. І, будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що #RussiaIsATerroristState

Кожна дівчина мріє побути Попелюшкою: одягнути красиву сукню, піти на бал і зустріти принца. Дарина отримала шанс стати героїнею казки на один вечір. Однак, її бал виявляється не таким як вона очікувала.

Оповідання для проєкту "When time is short". Для когось робота сидіти в офісі, або розважати людей. Для мене ж проводжати в останню путь. Не скажу, що це робота мрії, але за сотні років вже до неї звикла. Якщо з людьми було звично. Їх слізні благання вже не діяли, то ось з тваринами було складніше. Вони не хапалися за своє життя, як щось цінне. Навіть