Збірка «Мі СТО» — особиста. В неї входить сто віршів, котрі відображають настрій в сучасних українських умовах. Від розпачу до милування осінньою красою. Збірка емоційна та неоднозначна. В ній можна знайти частину себе. (На сайті опубліковані кілька творів для ознайомлення)

Вірш про суперечності нашого світу...

Літак падає на острів із звіролюдками, та брат і сестра намагаються вибратися.

Маленька казка про нас з вами, про УКРАЇНУ та росію.

– Я боюсь, що помру так і не вибравшись з кайданів буття. – вона дивилась, як в морській далині пливе корабель і думала: « Чи так далеко мені плисти до своїх бажань?» Дівчина продовжувала занурюватись у власні думки. Їй згадувалось дитинство, час, з якого почались випробування. Як і кожному з нас життя всувало їй постійно палки в колеса

Що, якщо ти знайшла у власній квартирі чужі трусики? Що, якщо ти руда, а волосся в ванній кімнаті чорне? Що, якщо після розлучення ти впадеш у депресію, втратиш роботу, друзів і все, що надавало життю сенс. А на носі найчарівніше свято - Різдво. І ти зустрічаєш Його. Харизматичного, одруженого, з яким ти вже один раз зустрічалася, але він тебе не пригадує. Коли він

отсутствует

отсутствует

Її обманює власний чоловік та відбирає дім, фірму й гроші. Жінка вирушає до карпатського лісу, пожити у старенькій дерев'яній хатинці, яку їй лишила бабуся. Цей скромний спадок та дитина під серцем — єдине, що вона має. Однак, немовля народжується дуже схожим на батька і наповнена ненавистю мати приймає жахливе рішення. Дитини більше немає, але подібні вчинки завжди

Родіон Михайлович Куприненко - іконописець Києво-Печерської Лаври. Щоправда, він нікому не розказував про своє минуле, в якому було мало чого святого. Двадцять літ тому його дружина померла внаслідок серцевого нападу. Залишившись наодинці з малим сином Іваном, Родіон вирішує, що досі він лиш використовував кохану, відповідно, її смерть – його провина. Іконописець