Новела з циклу "Село і я - міська панянка"

На основі реальних подій перших днів війни

Айра змирилася з тим, що їй потрібно ховатися. Їй та її родині, а також усім перевертням останні століття. Люди забули про те, що перевертні колись захищали їх від Духів та інших темних сил, а тепер самі почали вбивати колишніх побратимів. Одного дня це торкнулося сім'ї Айри. Їй довелося тікати, шукати прихисток та будувати своє життя знову, щоб одного дня зіткнутися

Лялі боляче- вона одна. Марго просто є, просто тримає на плаву, просто поряд

За останні десять років життя в Підпіллі майже не відрізнялося від минулого життя Айри на поверхні, а контроль над мисливцями дав свої плоди у вигляді відносного спокою. Одного дня люди почали масово хворіти, втрачати сили та енергію з невідомих причин, а декілька міст вже закрили на карантин. Все б нічого, але мисливці долучилися до дослідження цієї аномалії, тому

Рятуючи кошеня, я сама ледь не потрапила під машину. Водій накричав на мене, а потім змилувався, забрав до себе мене і кошеня. Я не мала нічого. Він влаштував мене на роботу, дозволив пожити у нього. Він ставився до мене привітно і з часом я відчула, що закохалась. Мої почуття сильні, та чи витримають вони усі перешкоди, які підготувала нам доля?

Все найцікавіше починається, коли у вузі з'являється новий викладач. Хтось починає клинці підбивати, а хтось ненавидіти його лютою ненавистю...

Його губи — м’які та теплі. Рухи — впевнені й обережні. І найголовніше, цей чоловік згоден виконувати всі мої брудні фантазії. Є тільки одна умова: зустрічатися, коли сонце заходить за обрій. Тоді ніч приховує наші бажання, наші тіла. Тоді ми позбуваємося страху. Лиш би не втратити голову в цьому урагані емоцій. Лиш би не закохатися.

Дана живе у світі, де в неї є все: ідеальний чоловік, затишний дім, безтурботні дні, сповнені турботи та любові. Вона має відчувати щастя… Але чому її серце стискається від болю, коли в пам’яті спалахують уривки іншого життя? Хто такий Ендрю – примара минулого чи ключ до правди? Чому час поводиться так дивно, а знайомі люди здаються лише акторами у виставі? Дана

Катя завжди почувалася зайвою: вдома – де її майже не помічали, у школі – де її зневажали. Вона навчилася ховатися від реальності, заплутуватись у власних думках… поки не з’явився Антон. Він був тим, хто завжди знаходив її, навіть коли вона тікала. Тим, хто слухав, розумів і залишався поруч, навіть коли світ здавався нестерпним. А потім він просто зник. Його немає в