Джейн Лоурен - Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен

- Лі, Дейв все знає.

- Що знає? – перелякано запитала Лія.

- Про те, що я робила вдома.

- І що ти йому на це відповіла?

- Сказала, що все добре. Просто я не стримала негативних емоцій, посварившись з тобою по дрібничці. Я збрехала йому, Ліє, - відповіла сумно я, а по моїй щоці скотилася сльоза.

- Хей, сонце, тільки не плач, - промовила співчутливо Лія і обійняла мене.

- Я не зможу довго мовчати, Лі. Пробач, але я розкажу йому, - подивившись їй у очі, сказала впевнено я.

Лія хотіла мені відповісти, але збоку від нас почувся грубий чоловічий голос:

- Я б не радив вам це робити.

Ми налякано подивилися одна на одну й обернулися на голос. Там стояли ті самі чоловіки, які напали на нас сьогодні. Моє серце, напевно, на декілька секунд зупинилося від страху...

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно