Андрій Галушка - У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації.Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів

class="p1">Королів В. Про народне самоврядування (земство). — К. 1917. — С. 9.

69

Гогоцкий С. На каком языке следует обучать в сельских школах Юго-Западной России // Вестник Юго-Западной и Западной России. — 1863. — Кн. 4. — С. 97—98.

70

Куліш П. Зазивний лист до української інтелігенції // Твори: У 2-х т. — 2-ге вид. — К., 1998. —С. 402,403.

71

Ефремов С. Заметки на текущие темы... — С. 292.

72

Донченко О. А., Романенко Ю. В. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення). — К., 2001. — С. 259.

73

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряжённой ИРГО. Юго-Западный отдел: Материалы и исследования, собр. П. П. Чубинским. — Т. 7. Евреи, поляки. Статистика малорусского населения; обзор малорусских говоров; жилище, пища и одежда малороссов. — СПб, 1877. — С. 357.

74

Попов Р. С. О Малороссии и малороссах. Чтение для народа. — М., 1877. — С. 4.

75

Міфи України / За книгою Г. Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» / Пер. Ю. Буряка. — К., 2003. — С. 123.

76

Чикаленко Є. Спогади (1861—1907). — Нью-Йорк, 1955. — С. 175.

77

Сумцов Н. Ф. Очерки народного быта (Из этнографической экскурсии 1901 г. по Лхтырскому уезду Харьковской губернии) // Труды Харьковской предварительной комиссии по устройству XII Археологического съезда. — Т. 2. — Ч. 1. — X., 1902. — С. 20—24.

78

Ткачёв Г. Этнографические очерки Богучарского уезда // Памятная книжка Воронежской губернии на 1865—1866 гг. — Воронеж, 1867. — С. 174.

79

Чижикова Л. Н. Русско-украинское пограничье: история и судьбы традиционной культуры. — М., 1988. — С. 48.

80

Там само. — С. 49.

81

Кримский А. Материалы по этнографии Новороссийского края, собранные в Елизаветградском и Александрийском уездах Херсонской губернии В. Н. Ястребовым. — О., 1894. — 202 с. // Этнографическое обозрение. — 1896. — № 2—3. — C. 280.

82

Павлович В. Екатеринославская губерния. Материалы для географии и статистики России, собр. офицерами Генерального Штаба. — СПб, 1862. — С. 176.

83

О некоторых юридических обычаях у крестьян Полтавской губернии Кременчугского уезда // Основа. — 1862. — Лютий. — С. 19.

84

Замечания о праздниках у малороссиян. — Харків, 1843. — С. 4.

85

Сумцов М. Ф. Слобожани. Історично-етнографічна розвідка. — Харків, 1918. — С. 84.

86

Грушевський М. С. З історії релігійної думки на Україні // Духовна Україна: 36. і в. — К., 1994. — С. 17.

87

Мамедов Р. Интеллигенция как социальная общность, её жизнедеятельность и роль в современном мире: Автореф. дис. д-ра филос. наук. — М., 1993. — С. 5.

88

Поняття «українство» спочатку теж уживалося як ознака належності людини до українського народу. Тобто на зламі XIX — XX ст. «українство» було насамперед рисою певного кола людей. У суспільній думці того часу розрізняли «свідоме українство» (таке, що піднімалося на рівень усвідомлення українців як повноцінної нації) і «несвідоме українство» (що перебувало на етнічному рівні самоусвідомлення). Лише згодом, після Української революції І 917—1921 рр. і з появою нової хвилі емігрантів, які мусили якось себе визначати, поняття «українство» набуло значення соціальної (а не ідейної) групи людей, тобто українців як сформованої нації (а в діаспорі як національної меншини).

89

Грицак Я. Інтелектуали і влада // Критика. — 2005. — Ч. 10 (96). — С. 2.

90

Детальніше про відмінність цих значень див.: Галушко К. Народи, етноси, нації: Популярне видання. — К., 2008.

91

Колоницкий Б. Интеллигенция в конце XIX — начале XX века: Самосознание современников и исследовательские подходы // Из истории русской интеллигенции: Сб. материалов и статей к 100-летию со дня рождения В. Р. Лейкиной-Свирской / Отв. пед.: Р. Ш. Ганелин. — СПб, 2003. — С. 183—184.

92

Елпатьевский С. По поводу разговоров о русской интеллигенции // Русское богатство. — 1905. — № 3. — С. 57—82.

93

Лейкина-Свирская В. Интеллигенция в России во второй половине XIX века. — М., 1971. — С. 24.

94

Лисяк-Рудницький І. Виродження та відродження інтелігенції // Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. В 2 т. / Пер. з англ. У Гавришків, Я. Грицака,— К, 1994.— Т. 2.— С 361.

95

Ярославський Єм. Про роль інтелігенції в СРСР. — К., 1939. — С. 7.

96

Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX — XX століть: соціально-політичний портрет. — К., 1993. — С. 4,12.

97

Самарцев І. Євреї в Україні на початку XX ст. // Український історичний журнал. — 1994. — № 4. — С. 27.

98

Epsztein Т. Edukacja dzieci і młodziezy w polskich rodzinach ziemiańskich na Wołyniu, Podolu і Ukrainie w II poł XIX w. — Warszawa, 1998. — S. 131.

99

Козак Белебен (Куліш П.) Листи з хутора // Основа. —1861. — Кн. 11—12. — С. 127.

100

Стешенко І. Українські шістдесятники. — К.: Українське наукове товариство в Києві, 1908. — С. 41.

101

Матеріали для біографії В. Б. Антоновича (3 приводу двадцятої річниці з дня його смерти) / Зібрав і зредагував Д. Багалій. — К., 1929. — С. 112.

102

Щеголев С. История «украинского» сепаратизма [репринт 1912 р.]. — М., 2004. — С. 124.

103

Федевич К. Термин «Украина» и радикальные монархисты Российской империи.