Андрій Галушка - У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації.Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів

— С. 55.

144

Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі XIX — XX століть: соціально-політичний портрет. — К., 1993. — С. 43—44.

145

Версток В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998.

146

Фещенко-Чопівський І. Хроніка мого життя. Спогади міністра Центральної Ради та Директорії / Передмова В. О. Шевчука. — Житомир, 1992. — С. 36—37.

147

Угода між українською та польською фракціями Галицького крайового сейму 1890 р. Зростаючий український національно-визвольний рух, у якому основну роль відігравали народовці, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Росією змусили австрійський уряд шукати шляхи врегулювання українсько-польських відносин у Галичині. Зокрема, Ю. Романчук, митрополит С. Сембратович, О. Барвінський за посередництва В. Антоновича уклали з польськими політичними колами і австрійським урядом компромісну угоду, яка дістала назву «нової ери». Від імені уряду намісник Галичини граф К. Бадені пообіцяв надати кілька депутатських місць у парламенті, запровадити українську мову в судах і адміністративних органах, відкрити три українські гімназії, утворити кафедру української історії і другу кафедру української літератури у Львівському університеті, отримати право на створення страхового товариства «Дністер» та ін., видання українською мовою урядової газети «Народний Часопис». За ці незначні поступки Ю. Романчук від імені частини народовців заявив про підтримку політики Австрійської держави, проголосив «нову еру» у польсько-українських відносинах у Галичині.

148

Нині місто Івано-Франківськ.

149

Біля Тебе стоїмо і стояти хочемо (noл.).

150

П’ємонтське королівство 1866 р. об’єднало Італію, і тому термін «П’ємонт» став використовуватися для осередків національного відродження та об’єднання інших народів.

151

Тут — процес взаємовпливу культур, сприйняття одним народом повністю чи частково культури іншого народу.

152

Історія української літератури XIX століття: У 2 кн. — Кн. 2. Підручник / За ред. М. Г. Жулинського — К.: Либідь, 2006. — 712 с.; Історія української літератури. XX століття: У 2 кн.. — Кн. 1: Навч. посібник. 1910—1930-ті роки / За ред. В. Г. Дончика. — К.: Либідь, 1993. — 784 с.

153

Лисяк-Рудницький І. Зауваги до проблеми «історичних» та «неісторичних» націй // Історичні есе. — К., 1994. — Т. 1. — С. 31.

154

Там само.

155

Лисяк-Рудницький І. Роля України в новітній історії // Історичні есе. — К., 1994. — Т. 1. — С. 150.

156

Максимович М. До Дениса Зубрицького // Максимович М. Листи / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — К, 2004. — С. 119.

157

Драгоманов М. Шевченко, українофіли і соціалізм // Вибране («...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні»), — К., 1991. — С. 332.

158

Русова С. Шевченко и украинское общество 60-х годов // Украинская жизнь. — 1913. — № 2. — С. 38.

159

Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської // Б. Грінченко — М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — С. 71—72.

160

Доманицкий В. Как читается Шевченко // Киевская старина. — 1904. — Т. 86. — № 7—8. — Отд. 2. — С. 18—19.

161

Грабович Г. До питання про критичне самоусвідомлення в українській думці XIX століття: Шевченко, Куліш, Драгоманов // Сучасність. — 1996. — № 12. — С. 92.

162

Франко І. Зібр. творів: У 50 т. — К., 1981. — Т. 41. — С. 281.

163

Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської. — С. 77.

164

Кониський О. Український націоналізм // Правда. — 1875. — Ч. 14. — С. 572.

165

Нечуй-Левицький І. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов’янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Нечуй-Левицький І. Українство на літературних позвах з Московщиною: Культурологічні трактати. — Львів, 1998. — С. 73.

166

Нечуй-Левицький І. Українство на літературних позвах з Московщиною: Культурологічні трактати. — Львів, 1998. — С. 191.

167

Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської. — С. 98.

168

Там само. — С. 99.

169

Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну // Б. Грінченко — М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — С. 217.

170

Там само. — С. 213.

171

Гундорова Т. Суспільно-літературний рух «Молодої України» і проблема модерної української нації // Сучасність. — 1992. — № 3. — С. 110—111.

172

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. 2 вид. перероб. і доп. — К., 1999. — С.130.

173

Сріблянський М. Pro domo sua. 1. Наша література // Українська хата. — 1909. — Кн. 1. — С. 421.

174

Міяковський В. Нові сторінки з автобіографії В. Б. Антоновича // Україна. — 1924. — Кн. 2—3. — С. 160.

175

Сисин Ф. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського та творення національної історіографії // Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському. — Львів, 1999. — С. 5.

176

Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. — 1996. — № 12. — С. 60.

177

Там само. — С. 61 —62.

178

Колесник І. І. Українська історіографія (XVIII — початок XX століття). — К., 2000. — С. 252.

179

Аксенова Е. П. Академик А. Н. Пыпин и вопросы украинского национального возрождения // Славяноведение. — 1999. — № 5. — С. 11.

180

Оглоблін О. Володимир Антонович та його історична школа // Студії з