Стурла Пілськог - Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Чоловічий статевий орган – це позачасове джерело задоволення, сорому і дискусій. І хоча погляди на пеніс змінювалися від епохи до епохи та від культури до культури, первинна функція органа залишилася незмінною. І, здається, орган, який був предметом такої уваги, уже не приховує жодних таємниць і не дивує. Але це не так. Ви будете здивовані тим, що приховує та на що здатен найголовніший символ маскулінності.

Стурла Пилског

Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Вступ

Жодних норм не існує. Усі люди – винятки з правила, якого не існує.

Фернандо Пессоа

Чоловічий статевий орган – це позачасове джерело задоволення, сорому і, не в останню чергу, дискусій. І хоча погляди на пеніс змінювалися від епохи до епохи та від культури до культури, первинна функція органу – дбати про те, щоб ми рухалися вперед через нові покоління, – залишається незмінною впродовж тридцяти тисяч років. А те, що її виконання супроводжується задоволенням і радістю, – по суті, бонусна система, запроваджена еволюцією, щоб мотивувати нас до поширення своїх генів.

Можна подумати, що орган, який так довго був предметом пильної уваги, уже не приховує жодних таємниць. Але це не так. Багато хлопців і чоловіків відчуває невпевненість, хвилювання і страх, що з ними щось не так або що вони якось виділяються. Як уролог, я зустрічаю чимало таких, кого цікавить: чи їхні пеніси достатньо довгі? чи не настає сім’явиверження надто швидко? чи ґуля в мошонці часом не ракова пухлина? чи слід голитися внизу, щоб завоювати кохану дівчину? Сьогодні багато хто консультується в лікаря Ґуґла, перш ніж прийти до мене. Зазвичай це погана ідея. Нинішнє вільне інформаційне суспільство має багато переваг, але й здатність перетворювати міфи на реальність також.

Більшість того, що досі було сказано і написано про пеніс, стосується його функції як статевого органа, адже саме це зробило його відомим. Але він є також важливою складовою іншої системи органів. Разом із нирками та сечовим міхуром пеніс утворює сечовивідні шляхи в організмі чоловіка, і в цій ролі він стикається з багатьма труднощами. Тож книжка про пеніс буде неповною без розповіді про інші статеві та сечовивідні органи.

Незалежно від того, використовується він для того, щоб мочитися, чи для розмноження, функції пеніса вимагають взаємодії з низкою інших частин тіла, у якому «все пов’язано з усім». Зважаючи на це, книжку можна було б побудувати по-різному. Часом доречно повторити відомості, уже згадані в інших контекстах. Сподіваюся, такі повтори сприятимуть кращому розумінню і не вганятимуть у нудьгу.

Книжка написана на історичному тлі, на яке я там і тут намагався накидати певні штрихи, подекуди доволі віддалені в часі. Історія – моє хобі, тож я час від часу згадуватиму різні теорії, які, на мою думку, є найбільш вірогідними і популярними, із чим, можливо, справжні історики не погодяться. І тут я із задоволенням вислухаю фахові зауваження.

Я все ж сподіваюся, що можливі естетичні недоліки не завадять книжці досягти своєї головної мети: долучитися до наведення ладу в чоловічому статевому органі, відділити факти від побрехеньок і легкі безневинні недуги від серйозних захворювань. Водночас, розглядаючи різні бентежні питання, ми поглянемо, як вони впливали на суспільство в усі часи, і я щиро сподіваюся, що все, викладене на наступних сторінках, посприяє звільненню хоча б частини чоловіків від болісних підозр, що з ними щось не так. Адже більшість із нас є нормальними, і якщо хтось виходить за рамки нормального – так, і це теж цілком нормально.

Осло, грудень 2019 р.

Стурла Пілскуґ

Розділ 1. Від наскельних малюнків до Tinder

Оголеність швидко стає буденним явищем, коли постійно практикується.

Марта Нуссбаум

Ми всі бачили їх – численні пеніси, нашкрябані в громадських туалетах, залізничних вагонах та шкільних убиральнях. Це частина традиції, що тягнеться з незапам’ятних часів. 2004 року на віддаленому острові Астипалая було знайдено камінь, на якому якийсь грек близько 2500 років тому старанно видряпав ерегований член та супровідний текст: «Тут був Никаситимос і підкорив Тиміона». Обидва імені чоловічі, що засвідчує: до гомофілії на тих теренах у ті часи ставилися значно легше, ніж у багатьох місцях у наші дні.

Пеніс не лише відігравав непересічну роль у Давній Греції, а й справив доленосний вплив на різні культури впродовж усієї людської історії. Цей орган уважався втіленням сили та здатності суспільства рости і розвиватися. Важливою передумовою досягнення високої суспільної мети є насамперед спроможність громадян розмножуватися. Пеніс не лише необхідний інструмент для реалізації цього завдання – його ще й легко зображувати. Тож зовсім не дивно, що чоловічий статевий орган став помітним символом родючості, розвитку та добробуту.

Графіті на Астипалаї – далеко не перший опус, присвячений пенісу. Найстаріші печерні малюнки та петрогліфи з такими мотивами датуються пізньою частиною кам’яного віку і мають, таким чином, сорок тисяч років.

«Голодні» римляни

Хоча і наших прадідів, які жили в печерах, і давніх греків вочевидь цікавив чоловічий статевий орган, усі вони були невинними хлоп’ятами порівняно з римлянами. У давньоримському місті кроку не можна було ступити, щоб не натрапити на зображення або повідомлення сексуального змісту, пеніси ж були воістину всюдисущі.

Погляд римлян на оголеність та сексуальність значно відрізнявся від тих, що характеризували наступні епохи. Майже впродовж усього існування Римської імперії пеніс, а особливо ерегований пеніс, був символом сили і влади. Сексуальність сприймалася не тільки як природна частина життя, а ще й як інструмент домінування. Вільні римські чоловіки могли займатися сексом здебільшого з ким хотіли – з дружиною, коханкою чи випадковою рабинею, – це було несуттєво. Секс між представниками однієї статі теж був доволі прийнятним. Важливо було зважати на одне: хто є активною стороною. Дозволити проникнення в себе означало символічну відмову від впливу і влади в суспільстві. Для солдата покарання за це було таким само суворим, як і за дезертирство, – його засуджували на смерть.

Небагато знайдеться місць, де ставлення до сексу було більш очевидним, ніж у Помпеї, місті, похованому під попелом за кілька секунд 79 року після Р. Х., під час страхітливого виверження вулкану Везувій. 1748 року в тих місцях розпочалися розкопки, й археологи віднайшли місто, застигле в часі, яке донині продовжує давати нам неоціненний матеріал для вивчення буденного життя давніх римлян.

Дуже швидко дослідники з’ясували, що Помпеї були свого часу курортом – місцем, куди їхали відпочити та побалувати себе, і не в останню чергу через заняття сексом. Його вулиці та стіни будинків рясніють гравюрами ерегованих пенісів, що вказують шлях до численних борделів міста. У самих борделях виявлено картини та мозаїки, які залишають небагато простору для фантазії. Лише в борделі «Lupinas» («Вовча нора») можна побачити понад 100 зображень сексуальних позицій і дій.

Наскільки цікавими є картини і мозаїки, настільки ж широкий і вибір текстів, що прикрашають стіни повсюди в Помпеї. Багато з них вельми нагадує те, що ми й сьогодні часом зустрічаємо в громадських туалетах, і засвідчує, що у певних сферах майже за 2000 років люди особливо не змінилися. На думку дослідників, помпейські графіті були написані звичайними римлянами, і вони дуже різні – від невинного «Маркус кохає Спендузу» до грубіших висловлювань на кшталт «Я тут переспав з багатьма жінками» і «Теофілусе, не займайся оральним сексом із жінками біля міського муру, як пес».

Не дивно, що в такому суспільстві серед богів на захист від зміїв, смертності немовлят та порушення обіцянок знаходимо також спеціального бога, що опікувався пенісами, – Фасцинуса.