Йоанна Овсієнко - Смертоносний круїз, Йоанна Овсієнко

5. Союз

— Єво, ти куди зникла? Щось сталося?

Абсолютно логічно та закономірно, що коли я повертаюся після своєї, скажімо так, шпигунської вилазки до аквапарку, Артур уже встиг не на жарт розхвилюватися. Мені страшенно соромно за таку несподівану втечу без жодних пояснень, а ще гірше на душі стає від усвідомлення, що знову доведеться брехати своєму партнерові.

Звісно ж, я вже встигла продумати чергову байку, яку й видаю у відповідь:

— Мені стало зле. Схоже, треба взяти себе в руки та поменше налягати на тутешні делікатеси.

— Думаю, тобі слід сходити до лікаря, — одразу ж з тривогою пропонує Артур.

Ох, який він усе-таки турботливий. Мені неймовірно пощастило мати такого чарівного партнера, і думка про це змушує мене відчувати провину за те, що я не відповідаю йому, а відплачую за щирість брехнею.

У майбутньому треба змінити ситуацію. Обіцяю собі, що розібравшись з культом, я назавжди покінчу з минулим і більше ніколи не обманюватиму Артура. У мене нарешті розпочнеться життя мрії.

Та зараз пріоритетними завданнями є знайти та зупинити кровожерливих убивць, що полюють на мене. На жаль, самій мені з цим точно впоратися не вдасться.

Очевидно, союзу з мисливцями таки не уникнути. Перш за все, потрібно знайти їх, що неможливо, доки Артур поруч. На щастя, привід, щоб залишитися самій, знаходиться легко та без жодних проблем.

— Так, ти правий. Мені справді ліпше таки відвідати його про всяк випадок, щоб не виявилося нічого серйознішого, ніж розлад шлунку. Добре, що на кораблі є команда медиків на такі випадки, — говорю я. — Не сумніваюсь, що це не займе багато часу, а ти поки залишайся тут і відпочивай.

— Упевнена, що не хочеш, щоб я пішов з тобою?

— У цьому немає жодної необхідності. Нічого страшного не сталося, і я буду відчувати себе паскудно, якщо знатиму, що через мене ти не можеш і далі опановувати серфінг. У тебе ж так добре вдавалося!

На таку маніпуляцію Артур просто не міг не повестись, так що йому залишається тільки відпустити мене саму до лікаря. Звісно ж, у жоден медичний центр я не йду, а замість цього прямую виконувати в істину точку свого інтересу.

Лайнер просто гігантський, але сподіваюсь, що мені не доведеться обшукувати його весь у пошуках Віталія, оскільки в голові вже з’явилося припущення, де вдасться його застати.

Навряд чи його вельми незаможна сім’я, що завжди надавала перевагу полюванню на нечисть, а не заробітку великих капіталів, з того часу, як я залишила їх, кардинально змінили свої погляди та побудували суперприбутковий бізнес. З цього виходить, що їм аж ніяк не вдалося б купити квитки на даний круїз. До крадіжки вони б теж опускатися не стали. То як же тоді вдалося потрапити на борт?

На це запитання може бути лише одна відповідь — робота на кораблі. Щоб забезпечити пасажирам відпочинок найвищого рівня, працювала величезна команда людей, серед яких Краснії б легко могли знайти місце для себе.

Враховуючи, що з Віталієм ми побачилися в тренажерному залі, можна припустити, що він займає місце одного зі спортивних інструкторів на кораблі. Саме цю гіпотезу я й збираюсь зараз перевірити.

Мені знову доводиться скористатися допомогою персоналу, щоб дістатися до тренажерного залу. Одразу ж підходжу до адміністратора за стійкою при вході та з усмішкою звертаюсь до нього.

— Доброго дня.

Молодий блондин ідеально пасує для того, щоб бути обличчям даного місця завдяки міцному атлетичному тілі.

— Вітаю, шановна пані! Чим я можу допомогти?

Було б надто підозріло прямо запитувати, чи працює в них Віталій Красній і як його знайти. У такій ситуації краще застосувати хитрість.

— Я б хотіла найняти собі тренера для занять. Та існує одна проблема — мені було б комфортніше займатися з людиною, хто знає мою рідну мову — українську. Чи у вас у штаті є подібна людина?

— Цілком можливо, враховуючи, що на нашому лайнері працюють найкращі професіонали з усіх куточків світу, — з гордістю заявляє адміністратор, а тоді додає: — Прошу зачекати декілька хвилин, доки я все перевірю.

— Так, звісно.

Чоловік активно починає барабанити по клавіатуру, шукаючи потрібну інформацію. Багато часу цей процес не займає, і вже зовсім скоро адміністратор переводить погляд з монітору на мене та повідомляє:

— У мене гарна новина — один з наших тренерів справді походить з України. Його звати Віталій Красній.

— Це просто чудово! — щиро вигукую я, радіючи тому, що моя теорія виявилася істиною.

— Щоправда, у нього сьогодні вихідний, але вже завтра вранці може відбутися ваше перше тренування.

А це вже погана новина. Здавалося б, можна почекати день о зустрічі з ним, проте практика показує, що при полюванні небезпека може стати страшною помилкою.

Часу розробляти чіткий план, тому я дію імпульсивно, базуючись на примітивній хитрості. Починаю активно кашляти. Спершу адміністратор ввічливо чекаю, доки мій напад мене, але коли краще не стає, стривожується.

— Потрібна допомога? Покликати лікаря?

Хитаю головою, а тоді хриплим голосом вичавлюю з себе:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍