Айсі Дора - Танцюй зі мною, Айсі Дора

Далі на черзі самба. Тут парам легше витримувати рух імпровізованим колом, тож Яну не зачіпають, хоч тримати весь час повітря у витягнутій руці, замість партнера, знову здається їй принизливим. "Щоб не плакать, я сміялась", писала Леся Українка і Яна з нею цілком погоджувалась. Тож старалась вдвічі більше, вправно прокручуючи стегна, та доводячи ноги до потрібної точки. 

- Раз і два, раз і два, - подумки відраховувала ритм, не даючи поганим думкам взяти гору. 

Скажений ритм джайву остаточно вивітрив усі думки з голови. Яна виклалась на повну, підстрибуючи легко ніби тенісний м'ячик. Вона обирала цей танець, для тренувань вдома, коли в неї щось не виходило і було  відчуття що руки опускаються від безнадії. Після джайву настрій завжди піднімався. Якщо румба була її танцем для мрій, то джайв для мотивації. 

- Не погано, думала що ви за весну і літо все забули, - хвалила Ала Дмитрівна. А тепер пасадобль. 

Цей танець вони почали вивчати в лютому. Тільки вивчили всі фігури, як почався карантин. Пасадобль не входив до обов'язкової конкурсної програми для їх вікової групи, тож Яна на ньому не надто зосереджувалась, і весною не повторювала, тож зараз, ще й без підтримки партнера, забула рухи і їх послідовність. Довелось відійти в бік, щоб не ганьбитись і не заважати. Залунали перші акорди мелодії, схожої на бойовий марш, хоча насправді це була корида. Партнер - тореадор, що прагне покорити свавільну партнерку. Півроку тому цей танець не справив на Яну жодного враження, проте зараз вона була зачарована. Їй так кортіло пропустити ці рухи й музику через власне тіло, відчути цей танець на повну і вперше, замість суму, розчарування й прагнення щось комусь (усім) довести, з'явилось бажання. Бажання бути в руках умілого партнера, танцювати й розчинятись в музиці й рухах, стати частиною танцювальної історії.