Олександра Гаріс - Тіні забутих сторінок , Олександра Гаріс

В боротьбі між двома чоловіками не було чіткого лідера. Дезмонд кидав удари, а Еліас ухилявся, відповідаючи контратаками. Але його сили почали танути ,а Дезмонд був все ближче до перемоги. 

Всі думки Веліни розсіювались в паніці, коли вона дивилася на цю боротьбу. Вона не могла залишитися байдужою, не могла просто спостерігати. Але що вона могла зробити? 

Всі її спроби підійти до них були марними. Раптом коли Дезмонд знову зробив крок до неї , готовий завдати вирішального удару , Еліас кинувся між ними. 

–Ні! – кричала Веліна, але її слова не мали сили зупинити їх 

Еліас отримав смертельне поранення. Коли його тіло впало на землю, кров стікала по каменях підлоги. Велі кинулась до нього, не знаючи , чи зможе зробити хоч щось , щоб допомогти 

–Еліас! – вона відчайдушно тримала його руку. – Ти не можеш...

Еліас усміхнувся , хоча кров залила все його обличчя . Він поклав руку на її зап'ястя. 

– Не плач , Еві... Я зробив це, щоб ти жила...– його голос був майже нечутним , але в ньому було стільки спокою, що вона не могла повірити. 

– Ти врятував мене..– прошепотів вона , її серце ледь витримувало цю біль. – Ті не повинен був цього робити ! 

– Я не міг би інакше , – його голос обірвався . – Ти... ти була варта цього. 

І він закрив очі, його останній подих став його останньою жертвою для того , щоб Веліна могла вижити.