Микола Капустянський - Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський

відповідь, що кінні стежі СС доходили до Фрамполя, але піхота ще не відпочила і не переформувалася і не здатна до якихбудь акцій. Але все ж таки буде зроблено, що можливо, за тієї умови, якщо сьогодні ж і ліва група перейде в наступ. На це от. Сінклер відповів, що Волинську групу буде важко зрушити вперед, але він вважає, що, беручи на увагу, що удар завдається правим крилом і є за лівим флангом уступ, а до того ще для ворога є погроза з боку Гусятина, то можливо вважати, що лівий фланг СС більш-менш забезпечений. Аджеж обставини так склалися, що вимагають підтримки для Запорожців і сприяння розвиткові їхніх успіхів, чим тільки можливо, тому то от. Сінклер гадає, що навіть якби й Волинська група не посунулася вперед, групі СС усе ж таки необхідно перейти в наступ.

Доповідь старшини Генштабу НК ГА від 14.VІІ.1919 р.

Галицька армія. Частини групи, що зайняли Гусятин, увійшли в зв'язок із відділами СС у районі Лянцкоруня. Гусятинська група займає Кузьминчик-Ольхівці-Бондарівку. На польському фронті точаться тяжкі бої. Поляки вводять нові й нові резерви.

Військовому Міністрові, Голові Ради Міністрів, Головному Отаманові

Запорізька група вимагає 300 тисяч набоїв, їй надіслано лише 9 тисяч. Наказний Отаман просить ужити всіх заходів, щоб добути набоїв.

Умови, запропоновані українськими большевиками

з Києва Урядові диктатора Петрушевича.

1) Галицький Уряд зриває з Петлюрою і відкликає всіх галичан від нього; 2) оповіщає це прилюдно, як також союз із Українським большевицьким урядом; 3) заключає з ним союз проти Польщі й Румунії; 4) творить з Украідськими большевиками спільну армію в тому розумінні, що буде одна команда; 5) в організаційні частини Галицької армії посилає український большевицький уряд із Києва своїх комісарів; 6) у внутрішні справи галичан Київський уряд не втручається. – Відповіді на це диктатор Петрушевич не дав. (Див. О.Назарук. Рік на Великій Україні, стор. 178.)

Телеграма ч.0152 з 15.VІІ.1919 р.

Зранку піхота групи СС перешnла в наступ і просунулася на лінію Тинна-Карабчіїв. Кінноту вислано на Фрампіль.

Телеграма ч.02208 з 15.VІІ.1919 р.

Частини Волинської групи ранком перейшли в наступ, не зустрічаючи ворога, вийшли на лінію Гриньки-Вишневчик.

З розмови полк. Удовиченка з полк. Капустянським 16.VІІ.1919 р.

В бою дивізією захоплено 5 гармат, 15 кулеметів, один панцерний потяг і 200 полонених. Проти дивізії було скупчено ворогом найбоєздатніші його частини – матроські полки, інтернаціональні відділи та інші, всього біля 10 полків. Начдив 3 свідчить про виключний героїзм своєї дивізії, як старшин, так і козаків, при чому зазначає, що які б обставини на Проскурівському напрямку не склалися, його дивізія назад не піде, тільки вперед.

Телеграма НК ГА з 16.VІІ.1919 р.

Армія продовжує скупчуватись у такому районі: 1-й корпус в районі Лятава-Андріївка, Штаб-Лянцкорунь; 2-й корпус – Мар'янівка-Оринин, Штаб в Оринині; 3-й корпус Фридрівці-Княгинине, Штаб. у Залуччі. НК ГА прибула в Кам'янець. 1-й полк 7-ї бригади зараз у Ніврі, 2-й полк ще на позиції.

Телеграма ч.2005/К. ШДА з 16.VІІ.1919 р. о 0 год. 30 хвил.

Для полегшення становища Запорізької групи, наказано Волинській групі й групі СС зранку 16.УІІ продовжувати наступ і вийти на фронт трупи СС Олексинець-Польний-Жишинці; Волинській групі – на Городок-Дубровка.

Телеграма отамана Божка з 17.VІІ.1919 р.

Повставський кіш отамана Тютюнника і 2-га дивізія зранку 16.VІІ перейшли в наступ і після бою захопили сс. Мар'янівку, Мартинівку, Комарівці, ворог почав відступати на Єлтушків-Бар-Жмеринка. 17.VІІ наші війська продовжують наступ, захопили ст. Бар і перерізали зазізницю біля ст. Матійкове, при чому захоплено багато полонених, 3 гармати і відрізано шлях чотирьом панцерним потягам, а між ними й панцерному потягові «Черепаха». (Ці панцерні потяги потім прорвалися. – Прим. автора.)

Телеграма з 17.VІІ НК ГА

18.VІІ армія має скупчитись: 1-й Галицький корпус у районі Зеленча-сл. Рахновецька-Чечельник-Балин; 2-й Галицький корпус – у районі Вербка-Шатава; 3-й корпус – у районі Ходорівці-Янчинці. Охорона Галицької армії лишається вздовж р. Смотрич і вздовж р. Жванець.

Телеграма ч.00976 з 17.VІІ.1919 р.

1) Для забезпечення напрямку Бар-Єлтушків-Нова-Ушиця і району зосередження Галицької армії наказано: Запорізькій Січі, за допомогою повстанського коша, завтра, 18-го липня, зайняти станцію і місто Бар і вести розвідку в напрямку на Комарівці-Жмеринку, 2) Для розташування Галицької армії, де б вона могла реорганізуватись і привестись до належного бойового ладу, предоставити район між річками Вербова-Студениця (далі зазначено пп. з півночі і півдня. – Прим. автора). Дві боєздатніші бригади не пізніш, як до ранку 20-го липня скупчити в районі Солобківці-Фрампіль у резерву ШДА. 3) Мати на увазі, що Галицька армія через 3-4 доби по скупченні повинна почати бойові акції проти большевиків. (телеграма Наштадієвої ч 2009/К)

З Телеграми ч.78/оп. і тел. Начдив з ч.37/уд. від 18.VІІ.1919 р.

Зранку ворог увів у бій панцерні потяги з боку Жмеринки і Крижополя і перейшов в контраступ по всьому фронту, з метою припинити просування дивізії на схід. Особливу активність ворог виявив в боях за посідання ст. Вапнярки. На протязі бою виявлено, що ворог підвіз із Одеси Уманський карноударний отряд виключно з жидів, і силами Бесарабської дивізії та кінно-чорноморського полку (матроси) 14-го кінного дивізіону ворог повів наступ на Томашпіль і Комаргород і потиснув 8-й піший Чорноморський полк на північну околицю Комаргорода; контратакою цього полку ворога збито, і він в безладді відійшов до с. Антопіль, залишивши 12 кулеметів, червоний прапор, полонених, своїх