Ольга Іваненко - Вихованню (не) підлягає, Ольга Іваненко

– Це не моя проблема, – почувся голос директора. – Я не для того наймав слуг.

- Але раптом ворота не витримають? Не можна дозволити їм впасти.

- І що ти хочеш від мене?

- Щоб ти допоміг школі. Ти ж любиш академію.

- Добре.

Через деякий час у коридорі з'явився директор, на якого містер Вайс одразу направив рогатку. І, нічого не кажучи, кинув у чоловіка заклинанням, поваливши того з ніг.

- Коноре! - закричав медик і підбіг до директора. - Як ти тут опинився?

Медик різко махнув рукою, і того, хто зображував містера Стівенса, відкинуло у стіну. Ще один мах - і директор летить в інший бік.

- Піддані мої! - закричав директор. – Допоможіть!

- Заткнися! - містер Вайс схопив рогатку і окреслив велике коло, в якому ми опинилися.

І там, де з'явилася ця смуга, виріс напівпрозорий червоний мур.

- Довго я тримати її не зможу, - чоловік поліз у свої кишені і дістав зілля, яким полив директора.