Таня Смолярчук - (не) Колишні, Таня Смолярчук

-Ходи до мене- я потягла його до себе на ліжко змусивши прилягти поруч..

-Ти мені вибачиш?- тихесенько лежачи навпроти мене, раптом запитав

-Вже вибачила- нічого більше не сказавши сама потягнулася за поцілунком, неначе від цього залежало все наше подальше життя..

У одну мить нам обом стало занадто жарко, тому я швидко почала позбуватися його одягу, а він мого..

Я ловила на собі його палкі погляди, і сама спалахувала неначе сірник..Його легкі і пестливі дотики, пробуджували в мені давно забуті почуття легкості і щастя..

Я вигиналася під ним неначе гумка, від кожного його поцілунку, і навіть легкого подиху..Тільки він знав про мої особливі ерогенні зони, і вміло цим користувався, приносячи мені неаби яке задоволення.

Ми так захопилися кохаючи одне одного що не помітили коли почало світати.І тільки тоді, коли за вікном почало розвиднюватися, я змогла заснути у його на грудях.

Змучена, але така щаслива ...

Ну що ж шановні пані та панове!

Схоже ви вже здогадалися, що історія наближається до кінця.Лишився лише епілог, який я викладу або сьогодні, або вже завтра- це все залежить від вашої активності!

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно