Олена Домова - Чужа секретарка, Олена Домова

- Я не хочу говорити про це. Просто відкинемо те, що було, - спробував наблизитися чоловік, проте Катя обурено виставила руку вперед і знову відступила.

- Але нічого не було! І ніхто на заміну тобі не приходив. Це нісенітниця. Хто тобі таке сказав? - спитала перш ніж зрозуміла, що їй абсолютно байдуже на те, що верзуть якісь пліткарі.

- Він сам і сказав.

- Дмитро? - не зуміла втриматися від здивованого вигуку.

- Вітя.

На обличчі дівчини відбилося таке зневажливе "Хто?", що Гені вже й не треба було жодних пояснень, але Катерину вже було не зупинити.

- Справді? Тоді нехай він мені нагадає, коли це сталося, бо я щось забула.

- Не треба. Я вже все зрозумів. Я був дурнем. Пробач мені.

- До чого тут ти? Цей довбень розпускає про мене дурнуваті чутки, в які хтось вірить. Я не збираюся лишати це без уваги, - пихкаючи від обурення, знову відкинула спробу Гени до себе дотягнутися.

- Катю, - благально покликав чоловік.

- Що? - роздратовано повернулася білявка.

- Може повернемося до того на чому зупинилися? - Гена зробив чергову спробу наблизитися, цього разу успішну.

- Ти впевнений? - підняла брівку білявка. - Я гадаю, варто спершу все з'ясувати.

Чоловік нервово проковтнув та відповів:

- Звісно, я прийму будь-яке твоє рішення, але я нічого не хочу з'ясовувати. Твоїх слів мені достатньо, - він ніжно провів пальцями по щоці, Катя опустила вії насолоджуючись дотиком.

Ще мить й вона відчула біля своїх губ його тепло. Невеличкий рух уперед і дівчина торкнулася губ чоловіка. В черговий раз захоплюючись чуттєвістю його дотиків та тим, як реагує на нього її тіло.

Дуже швидко легке торкання перетворилося на палкий поцілунок. Гена нарешті стиснув піддатливе тіло в своїх обіймах, й притискаючи дівчину, відірвав її від підлоги.

Катя запустила пальці в його волосся та скуйовдила зачіску. Так йому пасувало значно більше. Геть від офісного образу директора з реклами пана Зегера, нехай буде просто Гена.