Tama Lisn - Гарантія на кохання, Tama Lisn

- Нічого, ми швиденько по черзі все зробимо. Поки я займатимуся твоїм шикарним волоссям, Аліса почаклує над твоїми ручками. А там звільниться Наташка, вона тобі такий шалений макіяж зробить, будеш у нас красунею на мільйон.

Дівчата, як справжні чарівниці кружляли навколо мене не покладаючи рук. Через дві години я вийшла з салону в чудовому настрої, і з почуттям, що я красуня, світ якої не бачив. Ось як мало нам дівчатам для щастя потрібно.

Глянула на годинник й зрозуміла — треба поквапитися.

У маєток повернулась вчасно, навіть трохи раніше призначеного часу. Це добре, адже перед одруженням я ще хотіла поговорити зі своїм майбутнім чоловіком й обговорити свою роль у всій цій виставі.

Сашка знайшла у вітальні, він сидів у компанії двох чоловіків.

- Ви не могли б покликати мені Олександра. - Попросила офіціанта, що проходив повз.

Наречений вийшов у коридор.

- Я хочу поговорити з вами, перед цим, ну, перед весіллям.

«Ольго, досить мямлити. Візьми себе в руки. Ти сильна, ти впораєшся!» - подумала і випростала плечі.

- Ходімо, - коротко відповів, узяв мене під руку і повів за собою до кабінету. - Я слухаю тебе. - Сказав, зачиняючи за нами двері.

У машині подумки я побудувала цілий план і навіть промову підготувала. Тоді здавалось все таким простим, але насправді все виявилося набагато складнішим. Зараз чоловік стоїть занадто близько від мене і мені перехоплює подих від його присутності.

- Я готова прийняти ваші правила гри, але я маю бути впевненою у своєму майбутньому. - Відійшла на крок і напруга між нами пішла на спад. - Загалом, я хочу, щоб ви дещо мені пообіцяли. Ні, навіть не так. Ось! - Дістала з принтера аркуш паперу, взяла кулькову ручку та поклала предмети перед чоловіком. - Я хочу, щоб ви поставили підпис під своїми обіцянками.

Він спостерігав за моїми маніпуляціями, тримаючи руки в кишенях штанів. При цьому вираз його обличчя такий ніби він дивиться не на молоду дівчину, а на втікачку із клініки, в якій лікують тих, хто несповна розуму.

- Добре, пиши, що ти хочеш, щоб я тобі пообіцяв. - Несподівано погодився він махнувши рукою величавий жест.

- Ні, ви пишіть своєю рукою, щоб потім не сказали, що я щось дописала. - Відповіла і, чомусь, додала. - Я порядна дівчина.

- Що писати? - Присів за стіл, підсуваючи крісло зручніше.

- Ви обіцяєте мені, що я зможу спокійно продовжити навчання.

- Написав, що ще?

- Ви обіцяєте мені, що в майбутньому я зможу працювати в тій сфері, у якій захочу.

- Якщо в тебе буде на це час.

- Що ви маєте на увазі? - не зрозуміла.

- Байдуже, написав. Що далі?

- Я зможу продовжувати жити звичним життям, зустрічатися зі своїми друзями, ходити в кіно, на дні народження і таке інше.

- Але ночувати, сподіваюся, ти будеш удома? Жодних ночівель у подруг. - Сказав, не зводячи очей від аркуша, на якому писав.

Я сперлася обома руками об стіл і сказала:

- Можливо, я повторюся, але я порядна дівчина. Говорячи «ночівля у подруги» я саме це й маю на увазі.

- Я тебе зрозумів, а тепер сподіваюсь і ти мене почуєш — жодних ночівель у подруг. Це все, чи ти ще щось хочеш додати у свій список? Правда це вже більше схоже на шлюбний договір.

- Так, є ще одне. - Зам'ялася, не знаючи, як сказати.

- А, я зрозумів, можеш не казати. - Мовив після тривалої мовчанки.

Дописав щось і простяг мені аркуш. Там написано «обіцяю, що не чіпатиму тебе доти, доки ти сама не будеш готова».

- Так піде? - Уважно спостерігає за моєю реакцією.

- Цілком. - Насправді я б хотіла більше конкретики, але і так згодиться. Видихнула з полегшенням, отримавши хоч якусь відстрочку.

- Так і знав, що першої шлюбної ночі не буде. - Награно бідкається наречений.

- Я сподівалася, що їх взагалі не буде.

- Давай сюди. - Він взяв листок із моїх рук, підписав і повернув назад. - Задоволена?

- Загалом, так.

- Тоді послухай і ти мене, - підійшов і став поряд. - Зрозумій нарешті, весь цей абсурд реальний і через годину ми будемо чоловіком та дружиною. І нікуди, чуєш, нікуди нам один від одного не подітися. Ми можемо продовжувати воювати, а можемо спробувати жити тихо-мирно. Це й у твоїх інтересах також, тож припиняй показувати свої зубки. Я обіцяю не зазіхати на твою особистість, обіцяю враховувати твої побажання й інтереси. Навіть можу дати тобі час звикнути до свого нового становища. Можливо ми навіть зможемо покохати один одного, хтозна, але зараз ти вийдеш у зал і гратимеш роль. Роль нареченої, дружини й всіх, кого потребуватимуть обставини. Ніхто не повинен знати, ні твої друзі, ні мої. Ніхто, чуєш мене, ніхто. Ти сама маєш повірити у свою гру.

- Я зрозуміла.

- Коли буде потрібно супроводжуватимеш мене, іноді доведеться їздити кудись разом. Я теж гратиму перед твоїми друзями. Обіцяй мені. - Сказав і взяв за лікоть лівої руки. При цьому очі його темніші, ніж зазвичай. Він стоїть близько і дивиться прямо в обличчя.